Змій

Запам'ятайте це слово, цей позивний, це ім'я.
Так ми звемо Юру Каплю, котрого вчора затримали за "порозуміння" з ватником Сівохою. Думаю, що всі вже бачили це епічне відео.

Змій - людина в своєму роді унікальна. По-перше, він абсолютно безстрашний. Не в тому сенсі, що нічого не боїться - а просто ніколи не дає страху взяти над собою гору. По-друге, Змій - людина безкорисна і самовіддана. Він доброволець і волонтер в самому прямому сенсі цих слів. По-третє, він воював і був поранений, але чорта з два ви про це колись дізнаєтесь від нього самого.

Але якщо вам здається, що ви вже десь чули ці "по-перше", "по-друге" і "по-третє" - ви не помиляєтесь. Бо таких, як Змій сьогодні - дофіга. Бо він - такий, як ми. Він наш. Він один з нас Суворий час формує сувору породу людей.

І ми усі сьогодні з Юрою по один бік барикад. На цьому нашому боці майорять червоно-чорні прапори, а бородаті двадцятилітні смертники, докуривши цигарку, лізуть на "броню" і їдуть в ДАП, під Іловайськ чи на Марік. Під яким Змія було поранено і звідки я, до речі, це все й пишу - лише завдяки його крові, що освятила українську землю Приазов'я. Це він вигриз зубами Маріуполь для нас. Юра Змій - дуже типовий по наш бік барикад.
По інший бік барикад - вата і потолоч, полова і манкуртство, байдужість і зрада. Ці всі зелені сивохи, бужанські, портнови та інші подібні відрижки еволюції. Як би прикро це не звучало, але вони більш типові сьогодні для України, ніж Змій. І якщо Україна досі "ще не вмерла" - то лише всупереч цим людям, і лише завдяки Змію та йому подібним самовідданим відчайдухам.

Але Змію нафіг не потрібна наша вдячність. Оці всі почесті, пошана, увага і таке інше. Йому від вас потрібно лише одне - щоб ви не прос#али дар, здобутий Юрою та іншими нашими побратимами в бою ціною власної крові, а іноді й життя.

І коли вже алкоголічний блазень Сівоха сміє посеред столиці відкривати рота на захист зрадників чи окупантів - це Змій, а не ви, стає у них на шляху. Бо Юра не звик покладатися на інших. Він бере це все на себе. Як тоді під Маріком.

І якщо ви зараз дозволите ваті і зрадникам засудити Юру - повірте, він вам пробачить і це. Але наступного разу, коли мсклі під захоплене підвивання зрадників попруть через кордон - у вас більше не буде Змія, який проливатиме свою кров за вас.

Олексій БИК