Зіньківська ковбаса і віденський штрудель

Подивіться та проникніться. Це зіньківська ковбаса. Ще один унікальний український продукт (ні, я не збираюся зупинятися з розмовами на цю тему, вибачте). Пояснюю, в чому суть популяризації таких речей.

От наприклад, існує віденський штрудель. Мій досвід: віденський штрудель побував в мені раніше, ніж я у Відні. І я через їжу наздогнав культуру певного міста і, власне, цілої країни. Раніше мені здавалося, що подібні країни особливі, бо мають ось це гастрономічне надбання, що викликає якесь відчуття єдності і особливості у місцевих та додатково приманює туристів. Я заздрив цим країнам. Хотів, щоб наша нація також мала можливість відчувати щось таке сильне культурне.

А потім я почав вивчати. Зрозумів, що ми все маємо, не треба прибіднятися та страждати від комплексів. Ми, чорт забирай, прекрасні. Вся Україна прекрасна та багата на культурні цінності. І от зіньківська ковбаса - одна з таких цінностей. Виготовляється на Хмельниччині, село Зіньків. Мешканці цього села - є носіями традиції її виготовлення. Рецептура ковбаси робить її єдиною та неповторною. Сенс в тому, що м‘ясо нарізається шматочками, що щільно тримаються до купи (як фарш). Додається багато часнику. Перемішується та заноситься в оболонку. Коптиться 4-5 годин у спеціальних діжках. У процесі замащується кров‘ю (через це такий чорно-багряний колір). Це є унікальністю і тим, що ми, як українці, маємо популяризувати. Смак: тонкий часниковий, м’ясний, копчений. Структура: пружно-волога.

Спробуйте знайти зіньківську ковбасу (підказка: можна замовити в інтернеті) та надати частині нашої культури можливість жити та розвиватися.

Я, до речі, спеціально використовую зіньківську ковбасу у своєму 100 років тому вперед як інгредієнт до десерту. Щоб через провокацію привертати увагу людей до цього продукту.

А тепер раджу вам обдумати всю прочитану інформацію. Цьом.

Євген КЛОПОТЕНКО