Житло — в кредит. Як краще?

Іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається фізичній особі строком не менше п'яти повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом чи придбанням квартири (кімнати) або житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) у заставу.

Скористатися податковим кредитом на сплачені за іпотечним кредитом проценти мають право платники податку, в яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно таким умовам:

у назві чи тексті кредитного договору має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла;

до кредитного договору обов'язково має бути укладено договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується;

договір іпотеки (застави) обов'язково повинен бути нотаріально посвідченим;

кредит має бути отриманий від банку чи іншої фінансової установи;

договір про іпотечний кредит має бути укладений на термін не менше п'яти років;

договір про іпотечний кредит та договір іпотеки (застави) мають бути укладеними після 1 січня 2004 р. (після набрання чинності законами № 898-IV та № 889-IV).

Чи має право платник податку скористатися податковим кредитом за іпотечним житловим кредитуванням за минулий рік, якщо прописка була здійснена у поточному році?

Платник податку має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів, починаючи з року, в якому він фактично визначив, що придбане нерухоме майно за рахунок іпотечного житлового кредиту є основним місцем проживання.