Жертви культурного аборту 90-х

Саме кретинська брагарів, в основі якої уявлення про те, що "кіноіндустрія - це звичайний бізнес" (цитата з Брагара) і дозволила знищити українське кіно 1990-ті. А з ним разом упав театр, література, занепала вся культура.

Місце культури вітчизняної заступили інші - російська головним чином. Наслідок цього відомий - Крим, без шума и пыли, забрали, половину Донбасу, а власне - вся Україна мала піти вже прахом.

І от тепер, коли українське кіно нарешті постало з праху і попелу, з"являються чмо, от сі 25-літні БРАГАРИ, і заявляють, що, понімаєш, гроші треба шчитать. І шо-нібудь веселеньке наярівать, щоби насєлєнію нравилось. А "патріотичний жанр" (теоретичний винахід дипломованого історика) тре" скоротити - до однієї учотної одиниці. І тогди все буде путьом, навіть Путіну понравится, обязательно!

Та треба, треба рахувати гроші - тільки не брагарам. А хай би той самий "слуга народу" порадив правительству Росії упровадити той самий підхід. Триповерховий мат був би у відповідь.

КУЛЬТУРА, ПРИДУРКУ, ЦЕ НЕ "ЗВИЧАЙНИЙ БІЗНЕС", це передусім усе ж КУЛЬТУРА, сфера, де і відбувається зростання людини як такої. Коли її немає - тоді й виростає отакий чортополох, отакі брагари. У яких жодних уявлень ні про культуру, ні про мораль (поради пенсіонерці продати собаку і сплатити за газ уже зробили Брагара антизіркою року, живим втіленням образу Хама).

Це не означає, що в нашій кіноіндустрії все чудесно тепер, далебі ні. Належить все проаналізувати і дещо скоректувати. Тільки не от сим людцям, жертвам культурного аборту "славних 90-х".

Сергій ТРИМБАЧ