Зцілення Штайнмаєра корюківським бомбосховищем
Німці після другої світової війни живуть з глибочезним комплексом вини, який, зокрема, трансформувався у якусь поблажливість до Росії. Та, схоже, що Широка війна міняє ці установки, так дбайливо плекані німецькою елітою...
Перебування президента ФРН Франка- Вальтера Штайнмаєра в Україні, коли він півтори години просидів у бомбосховищі, коли почув розповіді, як корюківчани голими руками зупиняли російські танки, коли побачив руїни Новоселівки, мікрорайону Бобровиці, Ягідного та Іванівки, стало зціленням від цього задавненого комплексу.
Його промова після повернення з України має рідкісний для країни формат - звернення до німецького народу, що вже вказує на особливий характер виступу. Соціал- демократична партія, до якої він належить, так як і федеральний канцлер Олаф Шольц, небезпідставно вважаютьособливо прихильною до Росії. Тим паче стає важливою заява Штайнмаєра: " У вівторок я опинився в одному бомбосховищі з деякими з українців у Корюківці, маленькому містечку біля білоруського кордону, під час повітряної тривоги. Там вони розповідали мені свої історії; ділилися тим, як 24 лютого змінило все; як жах війни, увірвався в їхнє нормальне життя. Розповідали про жахливий шум бомбардувань, дим, вогонь, про свій раптовий, незахищений страх – і говорячи зі мною, ці чоловіки і жінки тремтіли.
Літня жінка розповіла, як разом з онуком спостерігала за нескінченною колоною російських танків, вантажівок та військової техніки, що проїжджала повз. Онук подивився на неї і запитав: "Бабусю, ми помремо?" – і вона не змогла відповісти на його запитання. Навіть зараз вона плакала, згадуючи це.
Кожен із вас запам'ятає це 24 лютого. Як і я.
Виття сирен і темний дим над Києвом, страшні фото вразили мене, але водночас вони ознаменували остаточний, гіркий провал багаторічних політичних зусиль, у тому числі і моїх зусиль, щоб запобігти саме цьому страшному моменту".
Вн помилково називає кордон білоруським, але то дрібниці. Важливіше інше: "Багато років до 24 лютого 2022 року Німеччина рухалася уперед, і попутний вітер допомагав нам йти.
Це були роки, коли відбулося об’єднання Німеччини, роки мирного виведення російських військ з нашої території, закінчення конфронтації військових блоків та дедалі більшого об'єднання Європи. А ми, німці, в серці об'єднаної Європи отримували велику вигоду від того, що це були мирні роки.
Це сформувало наш погляд на світ. Ми вважали, що ми оточені друзями, а війна в Європі стала немислимою.
Здавалося, що свобода і демократія скрізь завойовують позиції, що торгівля і процвітання можливі усюди.
Незважаючи на всі кризи того часу і здійснення не всього, на що ми сподівалися, це були добрі роки! А Німеччина перетворилася з країни з темною історією на шанованого члена спільноти держав; на країну, якій навіть віддавали перевагу держави-партнери; країну зі зростаючими можливостями впливу і зростаючою відповідальністю у світі".
24 лютого 2022 року змінило все. Франк- Вальтер Штайнмаєр каже: "24 лютого Путін не просто порушив правила і закінчив гру. Він просто скинув на підлогу шахівницю, на якій велася гра!
Жорстока агресивна війна Росії в Україні перетворила на попіл європейський безпековий порядок. У своїй імперській одержимості російський президент порушив міжнародне право, захопив землі, поставив під сумнів кордони.
Російська атака стала нападом на всі уроки, які світ виніс із двох світових воєн. Зараз ці уроки миру зникають. Точки дотику, зв'язки, діалог всередині спільноти держав все більше підміняються боротьбою за ідеологію та домінування".
Німеччина міняє сталвення до Росії кардинально: "Я знаю, що багато людей у нашій країні відчувають зв'язок з Росією та її народом, люблять російську музику та літературу.
У східній Німеччині до того ж є дуже різні спогади про сорок років спільної історії, які досі резонують. Крім того, всі ми, і на сході, і на заході Німеччини, вдячні за наше возз'єднання та не забуваємо, що воно відбулося мирно завдяки Михаїлу Горбачову. Бо радянські війська без жодного пострілу повернулися додому, що дало багатьом надію на мирне майбутнє.
Я поділяв цю надію, і вона мотивувала мене протягом багатьох років.
Але коли ми дивимося на сьогоднішню Росію, старим мріям немає місця. Тепер наші країни протистоять одна одній.
...Те, що робить Росія – це атака на все, що відстоюємо і ми, німці.
Той, хто знизує плечима і запитує: "Який стосунок ця війна має до нас, німців?" – не має ні почуття відповідальності, ні відчуття історії".
Враження від корюківськго бомбосховища продовжує тривожити Штайнмаєра: "Українці – чоловіки, жінки і діти, які щодня тікають до своїх підвалів від російських ракетних обстрілів, – вони також прагнуть миру, ще більш відчайдушно, ніж ми! Але вони мають рацію, коли кажуть, що це має бути справедливий мир. Мир, який збереже незалежність і свободу України".
І наостанок президент Німеччини сказав своїй нації: "Сьогодні, вперше в історії, об'єднана Німеччина опинилася на роздоріжжі.
Чи наважимося ми вирушити в новий день і нову епоху? Чи готові ми зробити те, до чого ми покликані?
Я твердо вірю, що, відповідаючи на цей виклик, ми зможемо виплекати нову силу і нову єдність. Це буде нелегко, це буде важка праця... Якщо ми проявимо солідарність, якщо ми проявимо мужність і амбіції, то я впевнений, що ми впораємося з тим завданням, яке перед нами поставлено.
Ми збережемо нашу свободу і нашу демократію. Ми зробимо Німеччину індустріальною країною нового типу – лідером у галузі технологій та відповідального поводження з кліматом у самому серці Європи...
Давайте повіримо один в одного – і давайте повіримо в себе. Давайте не зупинятися перед зустрічним вітром, який приносить цей новий день і епоха.
Це – завдання для нас. Тож візьмемося за нього".
Тож нарешті велика країна позбувається психології загнаності і, зокрема, скине облуду штазі-Меркель, яка тримала на своєму робочому столі бюстик Катерини II, що є визначальним у її ставленні до Росії і України, яку нищила та вроджена німецька принцеса - російська імператриця. Цілюща сила корюківського бомбосховища!
Василь ЧЕПУРНИЙ
Перебування президента ФРН Франка- Вальтера Штайнмаєра в Україні, коли він півтори години просидів у бомбосховищі, коли почув розповіді, як корюківчани голими руками зупиняли російські танки, коли побачив руїни Новоселівки, мікрорайону Бобровиці, Ягідного та Іванівки, стало зціленням від цього задавненого комплексу.
Його промова після повернення з України має рідкісний для країни формат - звернення до німецького народу, що вже вказує на особливий характер виступу. Соціал- демократична партія, до якої він належить, так як і федеральний канцлер Олаф Шольц, небезпідставно вважаютьособливо прихильною до Росії. Тим паче стає важливою заява Штайнмаєра: " У вівторок я опинився в одному бомбосховищі з деякими з українців у Корюківці, маленькому містечку біля білоруського кордону, під час повітряної тривоги. Там вони розповідали мені свої історії; ділилися тим, як 24 лютого змінило все; як жах війни, увірвався в їхнє нормальне життя. Розповідали про жахливий шум бомбардувань, дим, вогонь, про свій раптовий, незахищений страх – і говорячи зі мною, ці чоловіки і жінки тремтіли.
Літня жінка розповіла, як разом з онуком спостерігала за нескінченною колоною російських танків, вантажівок та військової техніки, що проїжджала повз. Онук подивився на неї і запитав: "Бабусю, ми помремо?" – і вона не змогла відповісти на його запитання. Навіть зараз вона плакала, згадуючи це.
Кожен із вас запам'ятає це 24 лютого. Як і я.
Виття сирен і темний дим над Києвом, страшні фото вразили мене, але водночас вони ознаменували остаточний, гіркий провал багаторічних політичних зусиль, у тому числі і моїх зусиль, щоб запобігти саме цьому страшному моменту".
Вн помилково називає кордон білоруським, але то дрібниці. Важливіше інше: "Багато років до 24 лютого 2022 року Німеччина рухалася уперед, і попутний вітер допомагав нам йти.
Це були роки, коли відбулося об’єднання Німеччини, роки мирного виведення російських військ з нашої території, закінчення конфронтації військових блоків та дедалі більшого об'єднання Європи. А ми, німці, в серці об'єднаної Європи отримували велику вигоду від того, що це були мирні роки.
Це сформувало наш погляд на світ. Ми вважали, що ми оточені друзями, а війна в Європі стала немислимою.
Здавалося, що свобода і демократія скрізь завойовують позиції, що торгівля і процвітання можливі усюди.
Незважаючи на всі кризи того часу і здійснення не всього, на що ми сподівалися, це були добрі роки! А Німеччина перетворилася з країни з темною історією на шанованого члена спільноти держав; на країну, якій навіть віддавали перевагу держави-партнери; країну зі зростаючими можливостями впливу і зростаючою відповідальністю у світі".
24 лютого 2022 року змінило все. Франк- Вальтер Штайнмаєр каже: "24 лютого Путін не просто порушив правила і закінчив гру. Він просто скинув на підлогу шахівницю, на якій велася гра!
Жорстока агресивна війна Росії в Україні перетворила на попіл європейський безпековий порядок. У своїй імперській одержимості російський президент порушив міжнародне право, захопив землі, поставив під сумнів кордони.
Російська атака стала нападом на всі уроки, які світ виніс із двох світових воєн. Зараз ці уроки миру зникають. Точки дотику, зв'язки, діалог всередині спільноти держав все більше підміняються боротьбою за ідеологію та домінування".
Німеччина міняє сталвення до Росії кардинально: "Я знаю, що багато людей у нашій країні відчувають зв'язок з Росією та її народом, люблять російську музику та літературу.
У східній Німеччині до того ж є дуже різні спогади про сорок років спільної історії, які досі резонують. Крім того, всі ми, і на сході, і на заході Німеччини, вдячні за наше возз'єднання та не забуваємо, що воно відбулося мирно завдяки Михаїлу Горбачову. Бо радянські війська без жодного пострілу повернулися додому, що дало багатьом надію на мирне майбутнє.
Я поділяв цю надію, і вона мотивувала мене протягом багатьох років.
Але коли ми дивимося на сьогоднішню Росію, старим мріям немає місця. Тепер наші країни протистоять одна одній.
...Те, що робить Росія – це атака на все, що відстоюємо і ми, німці.
Той, хто знизує плечима і запитує: "Який стосунок ця війна має до нас, німців?" – не має ні почуття відповідальності, ні відчуття історії".
Враження від корюківськго бомбосховища продовжує тривожити Штайнмаєра: "Українці – чоловіки, жінки і діти, які щодня тікають до своїх підвалів від російських ракетних обстрілів, – вони також прагнуть миру, ще більш відчайдушно, ніж ми! Але вони мають рацію, коли кажуть, що це має бути справедливий мир. Мир, який збереже незалежність і свободу України".
І наостанок президент Німеччини сказав своїй нації: "Сьогодні, вперше в історії, об'єднана Німеччина опинилася на роздоріжжі.
Чи наважимося ми вирушити в новий день і нову епоху? Чи готові ми зробити те, до чого ми покликані?
Я твердо вірю, що, відповідаючи на цей виклик, ми зможемо виплекати нову силу і нову єдність. Це буде нелегко, це буде важка праця... Якщо ми проявимо солідарність, якщо ми проявимо мужність і амбіції, то я впевнений, що ми впораємося з тим завданням, яке перед нами поставлено.
Ми збережемо нашу свободу і нашу демократію. Ми зробимо Німеччину індустріальною країною нового типу – лідером у галузі технологій та відповідального поводження з кліматом у самому серці Європи...
Давайте повіримо один в одного – і давайте повіримо в себе. Давайте не зупинятися перед зустрічним вітром, який приносить цей новий день і епоха.
Це – завдання для нас. Тож візьмемося за нього".
Тож нарешті велика країна позбувається психології загнаності і, зокрема, скине облуду штазі-Меркель, яка тримала на своєму робочому столі бюстик Катерини II, що є визначальним у її ставленні до Росії і України, яку нищила та вроджена німецька принцеса - російська імператриця. Цілюща сила корюківського бомбосховища!
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |