"Захоплююсь" Винниченком...
Щойно прочитав на ВВС захоплену статтю "Володимир Винниченко: нудист, вегетаріанець і прихильник вільного сексу". І щиро радий, що лівацькі персонажі перестають соромитися своїх героїв. Навпаки ж захоплюються ними - там у Винниченка і пристрасті як у Сартра з Бовуар, і голим засмагає на французькому березі, і проти патріархального гноблення бореться, і навіть звідкись сурогатне материнство виринає, а ще ж він листа Сталінові написав і Хрущов його твори читав, тож Винниченко розвалив совок... Багато-багато мімімі-смайликів!
І це направду прекрасно, захоплюватися Винниченком, настільки прогресивним і настільки богемним. Бо ж крізь ці захоплення прориваються справжні цінності.
От я захоплююсь Винниченком за його послідовну пацифістську позицію і відмову від української армії. Адже модерніст має жити у згоді з братнім російським пролетаріатом, наче Сартр з арабськими терористами.
Захоплююсь тим, що він розв'язав громадянську війну в 1918 році проти консервативного Гетьмана. Адже світло раю пролетаріату, то ж в рази важливіше за якусь там державність.
Захоплююсь, що Винниченко не соромився брати гроші у Раковського та інших побратимів по класовій борні.
Захоплююсь, що цей письменник-модерніст, волею долі закинутий до великої політики, відмовив Осипа Назарука агітувати УСС їхати боронити щойностворену ЗУНР та брати допомогу для її армії від Гетьмана, а натомість приєднався до повстанців за класову справедливість.
Захоплююсь тим, що він купив віллу біля Канн і грів на сонці голу сраку поки українська армія гнила у тифозних бараках чи тікали з таборів для інтернованих до найближчих сіл аби хоч заробити на кілька картоплин і десяток яєць як "чорний запорожець" Валентни Сім'янцев.
Захоплююсь, що його зусиллями Україна замість буржуазної УНР чи то консервативної УД долучилася до держави соціальної інженерії та комуністичних експериментів.
Захоплюсь я Винниченком і щиро вітаю вітчизняних ліваків із отриманням свого героя та щиро бажаю їм побільше виносити його на п'єдестал.
Коротше, чудова стаття, правильні акценти і слава Винниченкові!
Олексій БЕШУЛЯ
І це направду прекрасно, захоплюватися Винниченком, настільки прогресивним і настільки богемним. Бо ж крізь ці захоплення прориваються справжні цінності.
От я захоплююсь Винниченком за його послідовну пацифістську позицію і відмову від української армії. Адже модерніст має жити у згоді з братнім російським пролетаріатом, наче Сартр з арабськими терористами.
Захоплююсь тим, що він розв'язав громадянську війну в 1918 році проти консервативного Гетьмана. Адже світло раю пролетаріату, то ж в рази важливіше за якусь там державність.
Захоплююсь, що Винниченко не соромився брати гроші у Раковського та інших побратимів по класовій борні.
Захоплююсь, що цей письменник-модерніст, волею долі закинутий до великої політики, відмовив Осипа Назарука агітувати УСС їхати боронити щойностворену ЗУНР та брати допомогу для її армії від Гетьмана, а натомість приєднався до повстанців за класову справедливість.
Захоплююсь тим, що він купив віллу біля Канн і грів на сонці голу сраку поки українська армія гнила у тифозних бараках чи тікали з таборів для інтернованих до найближчих сіл аби хоч заробити на кілька картоплин і десяток яєць як "чорний запорожець" Валентни Сім'янцев.
Захоплююсь, що його зусиллями Україна замість буржуазної УНР чи то консервативної УД долучилася до держави соціальної інженерії та комуністичних експериментів.
Захоплюсь я Винниченком і щиро вітаю вітчизняних ліваків із отриманням свого героя та щиро бажаю їм побільше виносити його на п'єдестал.
Коротше, чудова стаття, правильні акценти і слава Винниченкові!
Олексій БЕШУЛЯ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |