За український прапор - рік тюрми

В окупованому Криму над будівлею міської адміністрації Ялти замайорів державний прапор України. Цей екстраординарний випадок стався напередодні. Прапор підняв один із місцевих мешканців, за походженням етнічний росіянин. Щоправда, провисів прапор недовго: його зняли, а чоловіка затримали.

Того дня 54-річний мешканець Ялти почув про збитий під час АТО літак АН-26. Ця новина дуже вразила чоловіка, який емоційно переживав анексію Криму з боку Російської Федерації та останні події на сході України. Аби відволіктися від важких роздумів, він час від часу їздив до рідних у Київ. Так вирішив зробити і цього разу. Проте останні новини надихнули його на акцію, про яку він нікого не попередив.

«Він зараз у Ялті не хоче сидіти, він просто втікає звідти регулярно. Сьогодні він мав приїхати до Києва, от і вигадав собі такий флешмоб, щоб вночі залізти на флагшток, поміняти прапор, а потім сісти на потяг і, так би мовити, втекти», – розповідає родич ялтинця.

Ввечері чоловік піднявся пожежною дробиною на 9-ти метрову башту будівлі міської адміністрації Ялти та замінив російський триколор на український жовто-блакитний прапор. Потім, почувши вигуки, чоловік стрибнув з башти та пошкодив ногу. Його відвезли до прокуратури міста, але згодом, коли чоловік почав непритомніти на допиті, відвезли до лікарні.

Український прапор провисів над Ялтою приблизно 30 хвилин. Наступного дня у будинку правопорушника співробітники прокуратури провели обшук.

«Прокурори прийшли, зробили обшук вдома на предмет причетності до «Правого сектора». Так і записали у протоколі, що «ознак причетності до «Правого сектора» не виявили». Якби хоч прапор український у нас вдома висів, то були б, а так навіть візитівки Яроша немає», – розповідає родич ялтинця.

Усі ці справи носять політичний характер – юрист

Прокуратура планує притягнути ялтинця до відповідальності за статтею 329 Кримінального кодексу Росії – «наруга над державним прапором Російської Федерації». Максимальне покарання – до одного року позбавлення волі. На інформаційний запит Радіо Свобода прокуратура Криму відповіді поки що не дала.

А за словами юриста мережі правових приймалень Олени Луньової, з суб’єктивної точки зору наруга все ж таки передбачає певні фізичні дії щодо державного символу. Проте акт зняття одного прапора та заміну іншим не можна ставити поруч із соціально небезпечними вчинками. Це можна розцінити як самоправство та карати за адміністративною статтею. Але, на думку юриста, зараз важко передбачати розвиток цієї справи.

«Зараз усі ці справи носять політичний характер, який не пов'язаний із кримінальним судом або впровадженням взагалі. Справи Сенцова або Кольченка не пов'язані з кримінальним процесом та покаранням за реальні кримінальні злочини. І якщо вони зараз не знайшли зв’язку із Правим Сектором, не виключено, що не знайдуть його потім, у процесі слідства», – зазначає юрист Олена Луньова.

Інші оглядачі зауважили, що розголос цієї справи може бути невигідним для теперішнього керівництва анексованого півострова, оскільки доводить, що не всі в Криму радіють приєднанню до Росії, як це стверджує російська пропаганда, по-друге, доводить, що місцева так звана «влада» не тримає ситуацію під повним контролем.Крим. Реалії