Хай швидше замайорить над Бахчисараєм!

Це ранок 31 березня 2015 року.

Я дивлюсь з вікна якогось готелю в Миколаєві на синьо-жовту пляму у вікні та вголос реву.

Вночі перед цим в наш дім під Сімферополем, куди ми приїхали з Києва на тиждень, вломились ФСБ та звинуватили мене по 3 статтям їхнього сраного незакону. Далі був жах, потім з'ясування, торг та дозвіл за 2 години покинути Крим. Без гарантій незатримання на КПВВ. Далі сумбурні збори, серйозна розмова з дітьми в дорозі, інструкції старшому 17-річному сину на випадок, якщо нас з чоловіком заарештують, нервовий ступор на адмінмежі, туман. Прапор. Наш. Нехай на причалі, нехай у воді, з вікна готелю на світанку. Але НАШ ПРАПОР.

Тільки ті, хто виривався з окупації зрозуміють те відчуття, коли бачиш ці кольори.

З днем нашого прапору! Нехай скоріше він замайорить над Донецьком, Луганськом, Бахчисараєм!

Наталія ЛЮТІКОВА