За кілька кілометрів від російського кордону плетуть сітки та шиють бурки для українських бійців

Ця війна, як і та що закінчилася сімдесят років, потребує жертовності як на фронті так і в тилу. Закінчиться вона тоді, коли останній рашистський солдат залишить нашу Батьківщину. Не дивлячись на економічні й соціальні труднощі наші люди наближають Велику Перемогу.

"От і зараз, - розказує Ольга Кияшко волонтер із Сядрина, - є люди, що жертвують для наших солдат. По-доброму вразила жіночка з Корюківки, котра принесла три посилки. У неї ніхто не служить. І вона попросила відправити будь-кому із солдатів. Одну посилку ми відправили військовослужбовцю в Гранітне. Другу – Захарченку Андрію в місто Старобільськ. А про третю – попросили подбати Миколу Мочачу, який перебуває в Старогнатівці, щоб він знайшов солдата, котрий чи не найбільше потребує її. Він отримав свою посилку з дому та цю, що від незнайомої жінки, і передав своєму однополчанину. А ще отримали від цієї добродійки двісті гривень. На які ми закупили капусту для сухих борщів.

Інша жіночка з Корюківки передала мішок цибулі для борщів.
Цього разу посилки надійшли Кравченку Олександру з Охрамієвічів, Маляренку Олександру з Гуринівки, Кириченку Андрію з Сахутівку, Козіку Андрію з Корюківки (служать під Волновахою), Глінку Олександру з Охрамієвичів, який знаходиться в місті Щастя. Посилки були як з дому, так і наші волонтерські. Цього разу в посилках відправили продукти харчування, маскувальну сітку, термоси і книги корюківських письменників: Віктора Татарина, Ігоря Халімана та Віктора Божка.

Особливо хочеться сказати за Савинську сільську раду та загальноосвітню школу. Учні та вчителі дружно підключилися до збору теплого одягу та продуктів харчування. Окрема подяка керівнику савинської громади за те, що він особисто взяв участь у зборі допомоги. Тим самим підняв патріотичний дух односельців. Назбирали майже машину продуктів, одягу. Це все буде відправлено в четвер 12 лютого в Дебальцеве. Гуманітарну допомогу повезе волонтер Микола Івасенко з Чорнотич Сосницького району.

Слава Богу, що там на передовій у нас є волонтер, який пов'язаний із Сядрином. Зараз вона в Щасті. Це Валентина Безсонова, Валя Віночок. Вона отримує наші посилки на "Новій Пошті" й доправляє нашим солдатам. Валя, як та Снігуронька, "мандрує" по Луганській області, дарує нашим хлопцям надію на Перемогу. Завдяки Валентині Ігорівні ми змогли доправити посилки на передову в Станицю Луганську, Артемівськ, Щастя, на 29-й блокпост.

Хлопці не могли самі отримати посилки, бо справді не можуть залишити позиції. Так отримав свою посилку з дому Олександр Хобел із села Бреч. Саша був приємно здивований, бо до домашньої додали волонтерську, в якій передали сухі борщі, продукти харчування, маскувальну сітку та велику п'ятилітрову банку меду від корюківських бджолярів і дуже дякував своїм землякам за турботу.

А у село Селідово, в шпиталь, що біля Донецького аеропорту, небайдужі громадяни через нас передали медикаменти для поранених кіборгів. Силами жінок-пенсіонерок з Холмів та Сергія і Тетяни Швиркових з Бречі було пошито більше тридцяти пар бурок. До них закуплено колоші. Бурки в комплекті будуть передані на передову в Дебальцеве та в Гостру Могилу. Закликаємо небайдужих громадян приносити старий теплий одяг для пошиття бурок.

Окрема подяка директору Корюківської фабрики технічних паперів Мураю Віктору Петровичу. Фабрика надала 27 металевих та пластикових бочок для фронту, бо хлопцям нема в чому зберігати воду. Вона є безцінним скарбом на передовій. В металевих бочках триматимуть також дизпаливо. А ще фабрика надала мішки для бліндажів.
Хлопці з 13-ого батальйону потребують теплий одяг, продукти харчування. Бійці з Гострої Могили мають потребу в сухому спирті, свічках, запальничках. Оскільки сірники швидко відсиріють і не мають змоги розвести вогонь."

З листопада наше місто й район приєдналися до всеукраїнського руху "Маскувальна сітка для армії руками волонтерів". Небайдужі жінки об'єдналися для того, щоб надати посильну допомогу нашим воїнам. Настоятель храму УПЦ КП отець Тарас надав для роботи кімнату у приміщенні церкви і благословив на добру справу. Згодом РВО та всі шкільні колективи району долучилися до цієї справи.

Одна з активісток розповіла про дітей Холминської школи та будинку школяра. Вони займалися плетінням сітки. Витрачаючи вільний час, допомагали учитель Холминської ЗОШ Сергій Володимирович Оліфіренко та вчитель фізики Віктор Миколайович Дорошко. Вони досить успішно організували дітей. За декілька днів сплели немало сіток. Сприяв цьому й директор школи Шевчик Олександр Миколайович. Будуть продовжувати цю роботу після того як виконають замовлення на шпаківні з Холминського лісгоспу. До плетіння сіток долучився й будинок школяра. Вони сплели дві сітки.

Церковною громадою виготовляються килимки. Наші солдати вдячні за них. У кожному танку чи бліндажі обереги-килимки слугують, як нагадування про дім і сім'ю. Бо війна рано чи пізно закінчиться, солдати повернуться додому до дітей і жінок, щоб народжувати, ростити й любити.

Віктор ТАТАРИН
Корюківський район