Росія: переддень економічної кризи

Заявляючи про свою готовність продовжувати мирні переговори з Україною, Росія повсякчас інтенсифікує свої бойові дії на фронті, одночасно вдаючись до повітряного терору стосовно мирного українського населення.

Причина такої поведінки пояснюється ускладненням для неї зовнішньої і внутрішньої ситуації, що так чи інакше позначається на подальшому веденні війни. Відчутним для РФ стане запровадження США подальших санкцій з обмеження її нафтового експорту. Таке рішення може бути ухвалене буквально на початку липня. Ось тому Росія буде змушена вже найближчим часом погодитись на третій раунд переговорів, який і продемонструє її подальший вибір поведінки.

Кілька днів тому президент Росії В. Путін виступив з низкою декларацій стосовно російсько-української війни, яку він вперто називає «спеціальною військовою операцією». За його словами, Москва не зацікавлена у затягуванні «СВО». Вона хотіла б її якомога швидше завершити. І що Росія готова до компромісів з Україною, про що саме і свідчать переговори. Йшлося також про те, що керівництво РФ планує скорочувати військові видатки… Ось такі його заяви свідчать про негативні для Росії зміни, на які вона змушена якось реагувати. Принаймні, за планами тимчасового призупинення війни для поповнення своїх сил. Зауважмо, що саме В. Путін пропонує розпочати вже третій етап переговорів з Україною. Це ніщо інше, як намагання продемонструвати Сполученим Штатам Америки «конструктивність» своїх намірів, та насправді його мета — уникнути нових санкцій.

Отож, що може по-справжньому вплинути на поведінку В. Путіна? По за сумнівом — критичне загострення в його країні економічних проблем, що не дасть можливості продовжувати бойові дії. На сьогоднішній день показники російської економіки стають критичними, що вже публічного визнають навіть члени уряду та парламенту Росії. А що вже казати про застереження справжніх експертів… Ба більше, вони про це висловлюються навіть у присутності самого В. Путіна, коли відбуваються відкриті міжнародні заходи за участю представників країн-партнерів Російської Федерації. До речі, про такі виступи повідомляється у світових ЗМІ, однак це не зупиняє окремих російських посадовців, хоча вони й добре усвідомлюють, як їхні висновки щодо ситуації суперечать офіційному курсу Москви.

Як приклад — червневий Петербурзький міжнародний економічний форум. У своїх виступах міністр економічного розвитку РФ М. Решетніков, міністр фінансів А. Сілуанов, глава Центрального банка Росії Е. Набіулліна, глава Сбербанка Г. Греф, голова комітету Держдуми по бюджету і податкам А. Марков та інші урядовці, політики і бізнесмени охарактеризували економічну ситуацію, як переддень глибокої кризи в країні. Про це вже активно повідомлялося, тому варто лише констатувати основні, найбільш показові за характером прояви кризових процесів в економіці Росії. Наприклад, якщо за підсумками першого кварталу поточного року було зафіксовано зниження темпів росту ВВП РФ, то за показниками другого кварталу може бути нульовим такий приріст або навіть статися падіння його фізичних обсягів.

Також станом на кінець першого півріччя поточного року у глибокій кризі опинилися вугільна, металургійна, автомобілебудівна та будівельна галузі, а пов’язані з ними підприємства застерігають про своє подальше банкрутство чи, взагалі, зупиняють свою діяльність. Криза може накрити і сільське господарство, через що може виникнути в країні нестача продовольства. До речі, з початку року втричі зріз дефіцит державного бюджету Росії, що змусило уряд скоротити його витратну частину. А до кінця року криза може охопити і банківську сферу.

Інститут глобальної політики