Акція "Корюківка єдина" продовжується

Будь-яка думка – матеріальна. І якщо двоє чи троє погодяться щось зробити, насамперед добре для громади, буде їм. Ось уже добігає до півроку, як розпочалася акція небайдужих громадян Корюківщини по збору коштів для воїнів учасників так званої антитерористичної операції в Луганській та Донецькій областях.

Чому так звана? Бо скажімо правду – це війна, а не АТО. І нехай зараз перемир'я, але за ці два місяці на сході країни загинуло більше ста солдатів й офіцерів українських силових структур: армії, Національної гвардії, МВД та СБУ, поранені сотні. Зараз люди обманюються цим перемир'ям. Акція корюківчан продовжується – така головна думка зібрання, що проходило в залі Корюківської РДА.

Володимир Онищук проінформував присутніх, що з початку благодійної акції "Корюківка єдина", ініційованої молодіжною громадською організацією "Альтернативою" спільно з активом громади Корюківщини, на потреби нашим солдатам-землякам, що знаходяться в зоні АТО, мешканці району на сьогоднішній день пожертвували 278 239 гривень. І це тільки гроші. Люди продовжують жертвувати на армію й інші матеріальні цінності, одяг, взуття, продукти харчування. Небайдужі керівники підприємств допомагають родинам воїнів.

На зібрані кошти придбані бронежилети, шоломи, рації, розгрузки, прилади нічного бачення, спальники, каремати, ліхтарі, біноклі, термобілизна, теплі речі та взуття. Була надана допомога родинам воїнів.

Разом з тим в районі ходять чутки про те, що зібрані кошти були використані не за призначенням. Це є неправда за кожну використану гривню громадська організація може відзвітувати. Це є образливо, коли говорять неправду люди, які не мають ніякого відношення до акції.

"Акція "Корюківка єдина" продовжується. Зараз задача волонтерів – забезпечити наших солдат теплим зимовим одягом. Про це звичайно повинна дбати держава, але чиновницький апарат неповороткий , частіш за все, щоб щось зробити добре для наших захисників, (часу просто нема на чиновників), – кажуть активісти акції. – Вибори пройшли і від доброчинності відпали політики ура-патріоти. І тепер громадянське суспільство залишене політиками.

І це з одного боку добре, бо люди побачили істинне обличчя політиків, чиновницького апарату". Разом з тим активісти звертають увагу керівника апарату РДА О. Безніська не тільки на бездіяльність керівників сільських громад та депутатського корпусу, а й на черствість і непорядність. Складається враження, що цим людям по цимбалах українська державність і їм все одно, який прапор над адміністративною будівлею, чи український чи знамено окупанта. Чиновники користуються відмовкою, що нема коштів, вже не працює. Усі, кого вибирає громада, повинні служити людям серцем. Навіть тоді, коли важко. А від так є потреба в люстрації. Головним чином очистити владу від байдужості до людського горя й проблем. У мирний час байдужість, лицемірство, неправда були б не так помітні, як зараз. Але…

Попри вище сказане, Україна вже не та, сформоване громадянське суспільство, політична нація. Є люди, котрим ця держава небайдужа: будь-то воїнам під Донецьким аеропортом, Луганськом, Маріуполем чи Дебальцевим; будь-то волонтерам, котрі ризикують життям, щоб доставити так необхідне на передову. Про єдність нації як на фронті, так у тилу, посвідчив воїн, котрий прибув із зони АТО. Він розповів, що без допомоги волонтерів не встояли б. А вони, якщо б залишили свої позиції, то агресор уже прийшов би й сюди, і українська держава перестала існувати. "Якщо не ми, то хто оборонить рідний край від "братніх" обіймів".

Алла Олександрівна Хіля з Холмів у волонтерському русі з перших днів війни. І не тому, що під Луганськом воював син. Вона лишається двигуном ідей. Виставка-ярмарок одна з них. Не байдужі громадяни зможуть надати свої речі на продаж. "Наших людей треба шевелить. Війна-то, людоньки, не закінчилася. І якщо ми не допомагатимемо своїй армії, своїм хлопцям, то прийде інша армія. Так зване перемир'я забрало багато життів. Кожна зібрана гривня, чи придбана пара шкарпеток, як це нетривіально сказано, наближає Велику Перемогу, - каже пані Алла. – От і зараз є багато небайдужих людей, котрі готові жертвувати усім: і коштами, і часом, щоб наші хлопці повернули переможцями, щоб встановився мир і спокій на багатостраждальній українській землі. Наступають холоди і потрібні і ліки, і мед.

Надали цей лікарський засіб з Холмів Олександр Кожушко, Олег Демченко, Олександр Демченко, Юрій Кулик, Олександр Тарабанко. Разом з малюнками дітей Корюківщини, маленьких патріотів України, мед переданий до Чернігівського шпиталю. Хочеться звернутися до матерів, сестер, чоловіки й брати яких воювали на сході. Не будьмо байдужі. Вам допомагали, то й ви включайтеся в роботу. Війна не закінчилася ще. Нехай не матеріально, а часом пожертвувати. Наприклад, постояти на цьому самому ярмарку, сказати тепле слово жертводавцям. А ще жаль, що відійшли від справи волонтерства люди, котрі ризикували життям, доставляючи необхідне нашим хлопцям на передовій," – каже зі щемом у голосі Алла Олександрівна.

Війна – страшна річ. Але в її огні гартуються характери й долі, як на фронті, так і в тилу. Дорога важка і многотрудна. Не втратити того, що визначає людина ти чи ні, того стержня християнської любові і співчуття. Люди втомилися від війни. І це справді так. Не покращується ситуація в економічному плані. І, здавалося, що терпіння завершується. Та боротьба триває як там на Сході країни, так і тут під мирним небом.

Корюківські волонтери працюють і борються за те, щоб солдати-земляки мали все у так званій зоні АТО усе. Від війни втомились усі. Але країна в першу чергу сильна Духом і наші-герої волонтери вірять – Перемога буде.

На світлині Алла Хіля та Володимир Онищук під час недільної акції "Купи сувенір – допоможи армії".