реклама партнерів:
Головна › Новини › Місто

Вулиці Чернігова можуть невдовзі отримати назви трьома мовами

29 квітня 2013 року в Чернігівській міській раді відбулося засідання комісії з упорядкування найменувань вулиць міста Чернігова, яке розглянуло питання щодо приведення назв вулиць м. Чернігова до норм українського правопису. З відповідним листом до міської ради звернувся голова Чернігівської обласної організації Української народної партії Володимир Ступак.
Ще рік тому Чернігівська міська рада на вимогу УНП і товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка звернулась до викладачів кафедри української мови і літератури Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка з проханням надати висновки щодо приведення русифікованих назв вулиць міста Чернігова до узгодження з українським правописом. Фахівці підтвердили, що необхідно внести зміни щонайменше до назв таких вулиць: Богунського – Богунська, Василькова – Волошкова, Гнєдаша - Гнідаша, Кузнечна – Ковальська, Музикальна - Музична, провулок Музикальний – провулок Музичний, Овражна – Ярова, провулок Овражний – провулок Яровий, Профрад – Профспілок, Річна – Річкова, Розсвітна – Світанкова, Сиренєва – Бузкова.
Крім того, виявлено і ініші помилки при перекладі назв вулиць, навіть названих на честь героїв Великої вітчизняної війни.

Якщо члени комісії наполягали на тому, що виправлення помилок у назвах вулиць є їх перейменуванням і вимагає вивчення думки мешканців шляхом проведення громадських обговорень або слухань, то запрошений на засідання комісії член ради правління міського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Сергій Соломаха запропонував реальний вихід з цієї ситуації.
Він наголосив, що проблема виникла через помилки при перекладі з російської мови назв вулиць (до 2000 року всі рішення міськвиконкому про назви вулиць приймалися російською мовою) у рішенні міськвиконкому про назви вулиць міста №164, прийняте 15 червня 2009 року у зв’язку необхідністю надання даних для створення реєстру виборців українською мовою.
Сергій Соломаха запропонував внести зміни в це рішення і викласти написання назв вулиць міста трьома мовами: українською, російською, англійською, що усуне усі проблеми з переоформленням документів для мешканців міста, організацій і підприємств, які знаходяться на цих вулицях.

Зважаючи на вищевказане, комісія вирішила створити робочу групу для приведення назв вулиць міста у відповідність до українського правопису та транскрипції назв на російську та англійську мови, а також винести це питання на розгляд виконавчого комітету за участю членів комісії.

Прес-служба Чернігівської обласної організації УНП




По центру світлини члени комісії - начальник управління культури міськради Олег Васюта, начальник відділу зв'язків з громадськістю міськради Ірина Соломаха


Секретар міськради Олег Шеремет


Секретар міськради Олег Шеремет, члени комісії від КПУ Микола Скоробагатько, Герард Кузнєцов











Коментарі (13)
avatar
1
Не коректно подано заголовок інформації. Очевидно, назви чернігівських вулиць будуть зазначатися тільки українською, а не трьома мовами. А так може здатися, що УНП ніби-то за тримовність.
avatar
2
Пане Шкурко, невже і далі краще мати назви вулиць суржиком з російської, ніж мати затверджені юридично владою назви вулиць українською, російською (це вже і так є) і англійською, що здійснені з української, а не з російської, як це є зараз в інтенеті?
avatar
3
Найбільш пощиреною рідною мовою в Україні є суржик, а не українська мова. Про що й говорять назви вулиць. Найбільша частина населення, що користується суржиком, нових назв вулиць може й не зрозуміти. 
 А корявому оврагу до величного яру - як до Києва рачки. Якщо не знаєте, що таке яр , то поїдьте на південну Київщину чи Черкащину і там подивіться, скажімо. - Холодний яр. Овраг - лише зародок майбутнього яру.
avatar
4
За логікою пана в Росії найбільш поширений суржик російсько-татарський і ерзя-російський, але писати їх привчають виключно російською мовою, на це державою виділяються мілрд руб. щоб навчити населення офіційної державної мови.
Тож не заганяйте нас у яри і манівці.
Звісно російський  "авраг" - це дійсно ворог для "крєстьяніна", так само як і яр є додатковим ярмом для селянина.
avatar
6
Ви правильно зрозуміли мою логіку і підмітили, що російська держава докладає значних зусиль, щоб побороти їхній суржик і навчити своїх громадян грамотно писати і розмовляти їхньою державною мовою, а українська держава - ні. Ви б ще добавили про рівень української освіти - жоден з українських університетів не входить навіть в тисячу кращих університетів світу.
avatar
5
У природи нема нічого випадкового. Це про яри і яруги, байраки і балки, бескиди і провалля. А суржик - це ніби той російський "овраг", до якого хочуть звести все розмаїття нашої мови.
Намагання відразу поставити врівень з українською ще одну чи то й дві  мови - справа необачна щонайменше.
avatar
7
Для початку українській треба хоча б дотягнутися до рівня російської, не кажучи англійської, популярністю в Україні. Не варто займатися маніловщиною. Поки стоїть вже два роки проблема як мати назви вулиць українською мовою в Чернігові. Моя пропозиція це вирішує без штучного затягування часу.
Пане Шкурку, англійська транскрипція назв вулиць потрібна для точного перекладу документів на інші мови з української нотаріаті і діловодстві (спадщина, договори з іноземцями тощо).
avatar
8
До чого тут популярність? Найпоширенішою може стане китайська, яка фонетично ніяка, проте має глибоко символічну графіку, а головне - грандіозне число компактно проживаючих  мовців. Українцям, як і будь-якому етносові, потрібно оцінити свій мовний скарб, унікальний якраз фонетичною образністю у порівнянні з тією ж  англійською чи російською мовою. Державність виборювалася віками не в останню чергу і для цього. Низький рівень культури, а звідси мовної, -  поширене явище серед тих, хто намагається чи мав би бути нашою елітою. Небажання жертвувати бодай тимчасово власним комфортом і зумовлює затяжний процес визрівання мовної самодостатності у неї та взагалі у суспільстві.
avatar
9
Я про Хому, а Ви про Ярему.
avatar
10
Ви хочете підмінити собою Інститут української мови НАНУ? Не існує проблем з транслітерацією на фаховому рівні. Чого нема, то це точного виконання приписів, тобто наяву нефаховість чернігівських чиновників, а з ними пасивність мовознавців та некомпетентність громадських активістів. Разом вони творять малокультурне у мовному відношенні середовище обласного центру.
avatar
11
Славо Богу що  в Ніженє інша ситуація.
avatar
12
У Прилуках набагато краща, ніж у Ніжені.
avatar
13
Не має пророка на батьківщині!
avatar