Вселенський патріарх визнав Македонську церкву
Визнання Охридської архиєпархії відбулося сьогодні Вселенським Патріархатом під час засідання Священного Синоду та після детального обговорення. Вселенський Патріархат оголосив, що приймає в Євхаристійне сопричастя «єрархію, духовенство та народ цієї Церкви під керівництвом архиєпископа Стефана».
Про це повідомляє Orthodoxtimes.
Таким чином, як стверджується в комюніке, він загоює рану розколу і вливає «олію та вино» в рану тамтешніх православних братів і сестер.
Патріарх Варфоломій уточнив, що врегулювати адміністративні питання між нею та Церквою в Північній Македонії належить Церкві Сербії.
У комюніке чітко вказується, що Патріарх Варфоломій виключає термін "Македонська" та будь-які інші похідні від слова "Македонія", а також визнає назву Церкви "Охридська".
Він обіцяє і надалі цікавитися розвитком і стабільністю Охридського церковного утворення.
Це рішення Вселенської Патріархії прокоментував релігієзнавець Дмитро Горєвой:
"Мова йде поки не про автокефалію, а просто про визнання їх свячень і канонічності. Нас свого часу визнали і через 3 місяці дали Томос. Тут інший сценарій. З автокефалією має питання вирішити Белград. Варфоломій фактично дає сербам останню можливість залишитися у клубі пристойних людей. Чи скористаються вони цим? І так, без розуміння, що Росія слабне і їй не до міжправославних справ цього рішення би не відбулося. А отже скриню Пандори відкрито - і час нарешті вирішити увесь той комплекс питань, який через позицію РПЦ завжди відкладали".
Ще у травні 2018 року Константинопольський Патріархат повідомив, що взяв до уваги звернення прем’єра Македонії Зорана Заєва з проханням вирішити питання статусу Македонської Церкви. Це стало кульмінацією цілого процесу подій у міжправославних стосунках на Балканах. Македонці відділились від Сербської Православної Церкви і вимагали визнання. Белград виступив категорично проти. У листопаді 2017 року македонці звернулись до сусідів болгар, як до "Церкви-Матері". Болгари почали підтримувати ідею визнання Македонської Церкви. На Синоді у грудні 2017 року болгари створили робочу групу для детального вивчення питання і мали наміри допомогти Охриду.
На зустрічі з делегацією студентів зі Скоп’є 12 квітня 2018 року Патріарх Варфоломій заявив, що посередництво Болгарії їм не потрібно, і лише Вселенська Патріархія може вирішити македонське питання. «Константинополь є Церквою-Матір’ю всіх балканських народів», – заявив тоді Патріарх Варфоломій.
За словами Дмитра Горєвого, питання офіційного найменування визнаної сьогодні Варфоломієм Церкви є важливим. Адже, грецькі єпископи не сприймають взагалі використання слова "Македонія" своїми сусідами, а єпископи з Охрида були не готові поступатися цією назвою, бо це для них питання ідентичності.
"9 травня було прийнято історичне рішення Вселенського Патріархату щодо Православної Церкви у Північній Македонії. Навколо цієї проблеми влаштовували політичні ігри і Москва, і Белград, але безуспішно. А Константинополь вирішив її витончено і по-пастирськи (хоча елемент політики в цьому рішенні теж є)", - написав Кирило Говорун.
За словами богослова, це рішення подібне до рішення “української проблеми”:
"З питання хіротоній Константинополь задіяв право прийняття апеляцій та принцип ікономії – як і щодо хіротоній УПЦ КП та УАПЦ. А саме собою піклування про цю Церкву обґрунтувало її історичним походженням у середні віки саме від Константинопольської Церкви – як і у випадку своєї Київської митрополії. Якусь невизначену форму піклування про цю Церкву Константинополь за собою зарезервував і на майбутнє.
Проте, як і у випадку з Україною, Константинополь залишив самій Церкві визначати свій подальший канонічний статус – щоправда, разом із Сербською Церквою.
На мою думку, мізерний шанс, що Скоп’є та Белград найближчим часом зможуть про щось домовитися. Тому, по суті, йдеться про фактичне визнання Константинополем Охридської автокефалії. Щоправда, поки що без Томоса. Документ, виданий Константинополем, називається “праксис”, тобто “діяння”. Він має статус “патріаршого та синодального”, тобто підписаний Патріархом і прийнятий більшістю членів Синоду. Статус цього документа нижчий, ніж Томос, але його виявилося достатньо, щоб повернути схизму. Не можна виключати, що у майбутньому з’явиться і Томос для Церкви Охрида”, – резюмував богослов.
РІСУ
Про це повідомляє Orthodoxtimes.
Таким чином, як стверджується в комюніке, він загоює рану розколу і вливає «олію та вино» в рану тамтешніх православних братів і сестер.
Патріарх Варфоломій уточнив, що врегулювати адміністративні питання між нею та Церквою в Північній Македонії належить Церкві Сербії.
У комюніке чітко вказується, що Патріарх Варфоломій виключає термін "Македонська" та будь-які інші похідні від слова "Македонія", а також визнає назву Церкви "Охридська".
Він обіцяє і надалі цікавитися розвитком і стабільністю Охридського церковного утворення.
Це рішення Вселенської Патріархії прокоментував релігієзнавець Дмитро Горєвой:
"Мова йде поки не про автокефалію, а просто про визнання їх свячень і канонічності. Нас свого часу визнали і через 3 місяці дали Томос. Тут інший сценарій. З автокефалією має питання вирішити Белград. Варфоломій фактично дає сербам останню можливість залишитися у клубі пристойних людей. Чи скористаються вони цим? І так, без розуміння, що Росія слабне і їй не до міжправославних справ цього рішення би не відбулося. А отже скриню Пандори відкрито - і час нарешті вирішити увесь той комплекс питань, який через позицію РПЦ завжди відкладали".
Ще у травні 2018 року Константинопольський Патріархат повідомив, що взяв до уваги звернення прем’єра Македонії Зорана Заєва з проханням вирішити питання статусу Македонської Церкви. Це стало кульмінацією цілого процесу подій у міжправославних стосунках на Балканах. Македонці відділились від Сербської Православної Церкви і вимагали визнання. Белград виступив категорично проти. У листопаді 2017 року македонці звернулись до сусідів болгар, як до "Церкви-Матері". Болгари почали підтримувати ідею визнання Македонської Церкви. На Синоді у грудні 2017 року болгари створили робочу групу для детального вивчення питання і мали наміри допомогти Охриду.
На зустрічі з делегацією студентів зі Скоп’є 12 квітня 2018 року Патріарх Варфоломій заявив, що посередництво Болгарії їм не потрібно, і лише Вселенська Патріархія може вирішити македонське питання. «Константинополь є Церквою-Матір’ю всіх балканських народів», – заявив тоді Патріарх Варфоломій.
За словами Дмитра Горєвого, питання офіційного найменування визнаної сьогодні Варфоломієм Церкви є важливим. Адже, грецькі єпископи не сприймають взагалі використання слова "Македонія" своїми сусідами, а єпископи з Охрида були не готові поступатися цією назвою, бо це для них питання ідентичності.
"9 травня було прийнято історичне рішення Вселенського Патріархату щодо Православної Церкви у Північній Македонії. Навколо цієї проблеми влаштовували політичні ігри і Москва, і Белград, але безуспішно. А Константинополь вирішив її витончено і по-пастирськи (хоча елемент політики в цьому рішенні теж є)", - написав Кирило Говорун.
За словами богослова, це рішення подібне до рішення “української проблеми”:
"З питання хіротоній Константинополь задіяв право прийняття апеляцій та принцип ікономії – як і щодо хіротоній УПЦ КП та УАПЦ. А саме собою піклування про цю Церкву обґрунтувало її історичним походженням у середні віки саме від Константинопольської Церкви – як і у випадку своєї Київської митрополії. Якусь невизначену форму піклування про цю Церкву Константинополь за собою зарезервував і на майбутнє.
Проте, як і у випадку з Україною, Константинополь залишив самій Церкві визначати свій подальший канонічний статус – щоправда, разом із Сербською Церквою.
На мою думку, мізерний шанс, що Скоп’є та Белград найближчим часом зможуть про щось домовитися. Тому, по суті, йдеться про фактичне визнання Константинополем Охридської автокефалії. Щоправда, поки що без Томоса. Документ, виданий Константинополем, називається “праксис”, тобто “діяння”. Він має статус “патріаршого та синодального”, тобто підписаний Патріархом і прийнятий більшістю членів Синоду. Статус цього документа нижчий, ніж Томос, але його виявилося достатньо, щоб повернути схизму. Не можна виключати, що у майбутньому з’явиться і Томос для Церкви Охрида”, – резюмував богослов.
РІСУ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |