Вражена Спілка
Зрозуміло, песиголовці не могли не обстріляти нас "з Новим Роком". Про те, що горів дах Нацбанку, і про те, що загинула родина вчених-нейробіологів у розбомбленому кутовому будинку на розі Банкової, ЗМІ писали багато, - а от про садибу Спілки письменників на Банковій, 2 щось не бачу... А тим часом це важливий будинок, миле панство, і не тільки для архітектурного обличчя київських Липок - сказати, що в 1987-1991 рр. "тут розвалювали СРСР" (саме Спілка письменників дала притулок Народному Руху України), не було б перебільшенням. Не знаю, чи є на будинку з цього приводу меморіальна дошка; в нації з невідбитою історичною пам'яттю мала б бути.
У нас останніми роками чомусь закріпилась за цим палациком назва "маєток Лібермана", хоча вона неточна: купець Ліберман його придбав (і замовив перебудову) аж у 1890-х рр., а киянам знаний він був довгі роки як "будинок графа Ігнатьєва": того самого київського губернатора, який, коли до нього прийшли з доносом на Чикаленка за "украйнофільство", сказав донощикові, що він і сам родом "малорос" - "из черниговских князей", отож нічого поганого в любові до Малоросії не бачить (!). Наші історики ще винні не одну дисертацію цій категорії істор. постатей - впливовим імперським службовцям, без чиєї таємної протекції український рух був би неможливим ні в РІ, ні в СРСР (поки що ми, не з великого розуму, вже стерли з мапи Києва ім'я одного такого - особистого приятеля й покровителя Косачів генерала Драгомирова, - а на особняк графа Ігнатьєва зазіхав був іще Табачник у 2004 р., і я, хоча й від 1997 р. не член Спілки, ходила, пригадую, під Спілку протестувати - що, боюсь, навряд чи помогло б, якби не Помаранчева революція...)
А після новорічного "прильоту" від сьогоднішніх "іскорєнітєлєй украйнофільства" садиба Спілки виглядає - ось так...
Щойно побачила, що працівники Спілки кличуть на 11 годину допомогти розбирати завали - кличуть скромно, тільки "колег". так, ніби це справа "корпоративна" і не стосується всіх киян. Стосується - і я б прийшла, якби не валялася з грипом. І ви приходьте, хто може і встигне (паспорт не забудьте, там уже блокпости, це урядовий квартал!), - цей будинок конче мусить бути відреставрований, чимпошвидше.
Оксана ЗАБУЖКО
У нас останніми роками чомусь закріпилась за цим палациком назва "маєток Лібермана", хоча вона неточна: купець Ліберман його придбав (і замовив перебудову) аж у 1890-х рр., а киянам знаний він був довгі роки як "будинок графа Ігнатьєва": того самого київського губернатора, який, коли до нього прийшли з доносом на Чикаленка за "украйнофільство", сказав донощикові, що він і сам родом "малорос" - "из черниговских князей", отож нічого поганого в любові до Малоросії не бачить (!). Наші історики ще винні не одну дисертацію цій категорії істор. постатей - впливовим імперським службовцям, без чиєї таємної протекції український рух був би неможливим ні в РІ, ні в СРСР (поки що ми, не з великого розуму, вже стерли з мапи Києва ім'я одного такого - особистого приятеля й покровителя Косачів генерала Драгомирова, - а на особняк графа Ігнатьєва зазіхав був іще Табачник у 2004 р., і я, хоча й від 1997 р. не член Спілки, ходила, пригадую, під Спілку протестувати - що, боюсь, навряд чи помогло б, якби не Помаранчева революція...)
А після новорічного "прильоту" від сьогоднішніх "іскорєнітєлєй украйнофільства" садиба Спілки виглядає - ось так...
Щойно побачила, що працівники Спілки кличуть на 11 годину допомогти розбирати завали - кличуть скромно, тільки "колег". так, ніби це справа "корпоративна" і не стосується всіх киян. Стосується - і я б прийшла, якби не валялася з грипом. І ви приходьте, хто може і встигне (паспорт не забудьте, там уже блокпости, це урядовий квартал!), - цей будинок конче мусить бути відреставрований, чимпошвидше.
Оксана ЗАБУЖКО
Читайте також |
Коментарі (0) |