Володимир Даль, Козак Луганський

Сьогодні виповнюється 220 років з дня народження ВОЛОДИМИРА ІВАНОВИЧА ДАЛЯ (1801–1872) — визначного письменника, лексикографа, етнографа, фольклориста, укладача «Тлумачного словника живої великоруської мови» у 4 т. (1863–1866), що містить близько 200 тис. слів.

Володимир Даль народився на Луганщині й майже 20 років прожив в Україні. Чимало його творів, які він підписував псевдонімом Козак Луганський, — на українські теми. Був знайомий з Тарасом Шевченком.

Хоч Даль чітко відрізняв російську (великоруську) мову від української (малоруської), яку знав з дитинства, у його словник потрапило чимало українських слів. З одного боку, це українізми, що їх уживали тогочасні російські автори, з іншого — діалектні слова південного наріччя російської мови, запозичені із суміжних українських говорів. Українізми словникар супроводжував позначками «южн.», «малорос.», «новорос».

Мало хто знає, що В. Даль збирав матеріали й для словника української мови. Працюючи лікарем в Умані та Кам’янці-Подільському, подорожуючи разом з поетом Є. Гребінкою Україною, він активно записував слова живої української мови. Селяни сприймали Даля за свого, а тому охоче спілкувалися з ним. У листі ректорові Київського університету М. Максимовичу Даль пише, що зібрав з помічником «повний малоруський словник», а в іншому листі повідомляє, що він налічує близько 8 тисячі слів.

Утім, словник цей так і не вийшов. Доля рукопису невідома. Дехто з далезнавців не виключає, що згодом зібрані матеріали через чиїсь руки потрапили до Бориса Грінченка, майбутнього упорядника «Словаря української мови».

Інститут мовознавства імені O.O.Потебні НАН України