Він знав мову бджіл
Він знав 6 людських мов, але найкраще розумівся на мові бджіл.
Шляхтич, із роду якого більш відомим був Феофан Прокопович, він народився у Митченках, біля Батурина. Петро Прокопович став видатним бджолярем. Але спершу він мріяв працювати вчителем, та не знайшов роботи. Опинився в армії - воював во славу Російської імперії на Кавказі та в Персії. Подав у відставку, бо не хотів робити кар'єри в штабах, на паркеті та в ліжку. Батько виставив з дому.
Побудував хатку, купив кілька дуплянок. Пожежа все знищила. На останні 10 рублів купив знову кілька дуплянок з роями. Вони й стали його капіталом - за 8 років мав більше 500 бджолиних сімей.
Малий син Степан плакав, коли батько обкурював бджіл, щоб забрати мед - тоді це робили, тільки знищуючи бджіл. Ось у Гнилуші (тепер Лебедівка) у старовіра було навіть 700 дуплянок і щороку половину сімей знищували, вичерпуючи мед.
Рамковий вулик Петро Прокопович побачив у сні новорічної ночі 1814 року. А 1823 року у Митченках відкриває дворічну, здається, першу в світі школу пасічників. Там навіть викладання велося українською мовою. А для подолання неписьменності сам Прокопович розробив методику подолання неграмотності. За два тижні!
На його пасіці бували і Тарас Шевченко, і імператор Ніколай I. Останній наказав укласти угоду про поставки меду до столиці, але друкувати пасічницькі книги українською мовою не дозволив.
Внук Петра Прокоповича був главою уряду УНР. Цікаво - чи тепер лінія збереглася?
...Сьогодні - день народження Петра Прокоповича. Пахне медом.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Шляхтич, із роду якого більш відомим був Феофан Прокопович, він народився у Митченках, біля Батурина. Петро Прокопович став видатним бджолярем. Але спершу він мріяв працювати вчителем, та не знайшов роботи. Опинився в армії - воював во славу Російської імперії на Кавказі та в Персії. Подав у відставку, бо не хотів робити кар'єри в штабах, на паркеті та в ліжку. Батько виставив з дому.
Побудував хатку, купив кілька дуплянок. Пожежа все знищила. На останні 10 рублів купив знову кілька дуплянок з роями. Вони й стали його капіталом - за 8 років мав більше 500 бджолиних сімей.
Малий син Степан плакав, коли батько обкурював бджіл, щоб забрати мед - тоді це робили, тільки знищуючи бджіл. Ось у Гнилуші (тепер Лебедівка) у старовіра було навіть 700 дуплянок і щороку половину сімей знищували, вичерпуючи мед.
Рамковий вулик Петро Прокопович побачив у сні новорічної ночі 1814 року. А 1823 року у Митченках відкриває дворічну, здається, першу в світі школу пасічників. Там навіть викладання велося українською мовою. А для подолання неписьменності сам Прокопович розробив методику подолання неграмотності. За два тижні!
На його пасіці бували і Тарас Шевченко, і імператор Ніколай I. Останній наказав укласти угоду про поставки меду до столиці, але друкувати пасічницькі книги українською мовою не дозволив.
Внук Петра Прокоповича був главою уряду УНР. Цікаво - чи тепер лінія збереглася?
...Сьогодні - день народження Петра Прокоповича. Пахне медом.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |