Віктор Ющенко про політику Нацбанку: громадо, вам наклали податок 25 відсотків!

Віктор Ющенко дав велике інтерв'ю "Українській правді". Вашій увазі - уривок, де він оцінює фінансову політику сучасної влади.

"Ви мене запитуєте: "У нас є шанс на те, щоб ми вибралися з цієї ситуації?". Є, якщо в нас буде сформований план дій, який ми поділяємо. Поділяє не тільки Яценюк, не тільки Порошенко, а розуміє вся нація. Є в нас такий план? У мене таке відчуття, що в нас його немає, що ми не можемо у тактичних питаннях (я маю на увазі питання політичної стабілізації) знайти формулу навіть відповіді на виклики.

Нам треба вирішити питання політичної стабільності. Я десятки разів це повторюю. Якщо ми не вирішимо це питання, все решта – це пусті слова про реформи. В питанні політичної стабільності ключове питання – це війна на Сході України. Якщо нема відповіді на те, як брудною мітлою гнати звідти путінських наймитів, якщо нема концепту перемоги, я скажу, за решту питань не беріться, не обговорюйте їх, вони не вдадуться.

Тому мета моєї промови зараз – нам треба не уникати відповіді на російську війну, поступати симетрично, мобілізувати націю, і розуміти, що це параграф номер один у ключовому питанні, з якого потім починається спокій, економічне процвітання, соціальні стандарти. Це політична стабільність.

Блок другий. Що відбувається з нашими цінами? 25% інфляція поточного року. Громадо, ви кожний усвідомлюєте, що вам у цьому році вмінили новий податок – 25% від ваших доходів? Ви розумієте, що ви його фізично не винесете? Якщо ми хочемо перемогти Путіна, майте на увазі, що фінансова стабільність – це другий фронт наш.

– Зараз всі критикують Нацбанк. Якщо перейти до політики Гонтарєвої і її критиків, як би ви оцінили дії Національного банку?

– Я буду лояльний. Лояльний в якому плані? Я сьогодні відчуваю, в основному, хоча їх набагато більше, два аргументи, які фундаментально впливають на те, що у нас відбувається на ринку грошей. Аргумент перший – у нас іде війна, тобто війна все спише.

Очевидно, за цією формулою треба, мабуть, розуміти, що в уряду немає грошей для ведення війни, Національний банк включає станок, і бідному українському уряду дає, наприклад, 100 чи 120 мільярдів емісії.

Наприклад, як Америка вступала в Другу світову війну, вона не включає станок, вона випускає військовий займ. Так покривається війна в одному прикладі.

У нас покривається таким пласким варіантом – не позичити в кожного з нас, чи не позичити в багатих, чи не позичити в олігархів, випустивши облігації військового займу, і я б з великою гордістю носив у своїй кишені ці облігації. Я думаю, і мільйони людей.

Можна просто нічого не робити, включити станок і сказати: "У нас іде війна". Тоді майте на увазі, це можна стерпіти місяць, два, три, п’ять, але це не організований податок, який, в першу чергу, доводить до злиднів і до голоду найбідніші шари населення.

Інфляція небезпечна не для багатих, інфляція для самих бідних небезпечна, тому що вона забирає критичне споживання, продуктове споживання. У багатих вона забере, щоб яхту не купив, але з цим жити можна, а в бідного вона забере продукти існування. Тому це просто теоретично неправильний шлях.

Якщо взяти останні 12 місяців, з банківської системи, за оцінками експертів, вийшло 130 мільярдів гривень. Тобто найбільш фундаментальний, базовий інвестор – це вкладник, простий українець. Він вкладає в банківську систему, як німець у свою, як француз у свою. Ми забрали 10 мільярдів доларів з банківської системи. Шановні, через недовіру люди мобілізували в Україні з банківської системи ресурсів більше, ніж пішло на війну. І ваша проблема номер один, скоріше – не війна, ваша проблема – що між суспільством і системою нема чарівного слова – кредо".
– Вони ж своїми діями цю недовіру і породжують...
– Це друга причина. Я дипломатично хочу говорити. Очевидно, мова йде про недовіру… Недовіра політичному курсу, недовіра економічному курсу, недовіра роботі Национального банку, недовіра банківській системі.
Що робили греки 2,5 роки тому, коли в них виникла фінансова нестабільність? Чи португальці, чи Крит, чи Італія? Зразу з'явилася програма стабілізації банківської системи і фінансів країни. Яка її мета була? В Америці рятували комерційні банки і дві автомобільні корпорації, обличчя економіки американської. У майже соціалістичній Греції рятують буржуазний банк, бо добре розуміли, що не банк ми рятуємо, ми рятуємо мільйони структур, перш за все, вкладників, бізнесу, які акумульовані в балансі цього банку.
Коли у нас відбувається цей процес, ми сьогодні вже спалили, я думаю, банків 30-40, де вже адміністрації працюють, де втрачена платіжність.
В нашій країні немає комітету фінансової стабілізації, який би очолював прем’єр-міністр, наприклад, де сидить міністр фінансів, де сидить голова Національного банку і ті персони, які впливають на політику формування курсу економічного, перш за все, соціального, фінансового. По-друге, якщо в нас немає цієї інституції, ми не можемо виробити пакет, як сьогодні рятувати мільйони людей, які завели свої активи у банківську систему України.