Ведмідь лізе на сосну по мед
із Сосницької геральдики
Місто Сосниця було відоме ще за часів Києво-Руської держави. Права на самоврядування, проте, здобуло лиш у козацький період. Саме з другої половини XVIIст. походять і найдавніші згадки про міський герб – на ратушних печатках. У їх полі було зображено щит із традиційними для козацької геральдики фігурами – зірка над півмісяцем (як-от на печатці 1682р.).
У той час Сосниця ненадовго ставала центром окремого козацького полку, але переважно мала статус сотенного осередку Чернігівського полку. Герб Сосницької сотні цілком відрізнявся від міського. Так на печатці 1747р. було зображено ведмедя між трьома соснами, котрі правили за гласні фігури, апелююючи до назви сотні. Фігура ж ведмедя доволі популярна в українській геральдиці ще від Середньовіччя (сюжети з цим хижаком наявні, зокрема, в гербах міст Перемишля, Холма і Лубен, а також – Холмської та Київської земель).
На пізніших печатках, 1759 і 1780рр,. цей гласний герб було дещо змінено: в полі печатки було зображено лиш одну сосну із вуликом, до якого по стовбуру дереться ведмідь. Саме цей пізніший варіант було взято за основу для герба Сосницького повіту, затвердженого 4 червня 1782р.: «Сосна, на которой золотой улей и во кругъ золотыя пчелы, а на оную для добычи меду взлезаетъ черный медвѣдь».
Олег ОДНОРОЖЧЕНКО
Зображення: ЦДІАК, ф.736, оп.1, спр.11 (Справа про виготовлення печаток для установ Новгород-Сіверського намісництва від 2.XI.1782)
Місто Сосниця було відоме ще за часів Києво-Руської держави. Права на самоврядування, проте, здобуло лиш у козацький період. Саме з другої половини XVIIст. походять і найдавніші згадки про міський герб – на ратушних печатках. У їх полі було зображено щит із традиційними для козацької геральдики фігурами – зірка над півмісяцем (як-от на печатці 1682р.).
У той час Сосниця ненадовго ставала центром окремого козацького полку, але переважно мала статус сотенного осередку Чернігівського полку. Герб Сосницької сотні цілком відрізнявся від міського. Так на печатці 1747р. було зображено ведмедя між трьома соснами, котрі правили за гласні фігури, апелююючи до назви сотні. Фігура ж ведмедя доволі популярна в українській геральдиці ще від Середньовіччя (сюжети з цим хижаком наявні, зокрема, в гербах міст Перемишля, Холма і Лубен, а також – Холмської та Київської земель).
На пізніших печатках, 1759 і 1780рр,. цей гласний герб було дещо змінено: в полі печатки було зображено лиш одну сосну із вуликом, до якого по стовбуру дереться ведмідь. Саме цей пізніший варіант було взято за основу для герба Сосницького повіту, затвердженого 4 червня 1782р.: «Сосна, на которой золотой улей и во кругъ золотыя пчелы, а на оную для добычи меду взлезаетъ черный медвѣдь».
Олег ОДНОРОЖЧЕНКО
Зображення: ЦДІАК, ф.736, оп.1, спр.11 (Справа про виготовлення печаток для установ Новгород-Сіверського намісництва від 2.XI.1782)
Читайте також |
Коментарі (0) |