... І називаються життям

І гостроти, і самоти,
Таких пронизливих надвечір,
Тобі удосталь налелечить
Печаль, приречена рости.

І попри кулі, що летять,
І попри сотні заперечень
Твої повернення і втечі
І називаються життям.

І всі попалені мости
Тобі призначені сьогодні
Щоб відчував свою безодню
І гостро ти,
І саме ти.

Олексій БИК