Вагон одного пасажира
Дуже подобається Аль Пачіно. Ролі в «Запахові жінки», «Шляхові Карліто», «Серпіко», «Ґленґаррі Ґлен Росс», «Собачому полудневі», «Венеціанському купцеві»… Його присутність у фільмах наповнює їх особливою значущістю, чаром, магією, коли дивишся і забуваєш, що це кіно. Сутність неозорої присутності в тісному кадрі і в захопленій уяві глядача.
Не менше подобається його життєва філософія. Кодекс мудрості незрівнянного митця, який виховав, витворив себе з хлопчика-емігранта з тих же «собачих полуднів», бандитської околиці американського мегаполісу.
Якщо я вдаю, що чогось не знаю, це не означає, що я цього не знаю.
Ключ до успіху – в бажанні. Воно постійно в мені горить.
Ми всі трішки недорікуваті. З людиною треба прожити п’ятдесят років, аби збагнути, про що вона говорить.
Якщо раптом я буду потрібен, то я буду там, де й тоді, коли був не потрібен.
Ніколи нікому нічого не пояснюйте – все одно кожен зрозуміє так, як йому вигідно.
Не поспішайте говорити про себе. Розмова про вас почнеться щойно ви підете.
Я не маю часу на те, щоб ненавидіти тих, хто ненавидить мене. Тому що я надто зайнятий тими, хто любить мене.
Перше правило – не здавайся. Друге правило – пам’ятати про перше правило.
Якби я вмів писати, я б не займався нічим іншим.
Люди пхаються в лайно, щоб навчитися вилазити з нього.
І ви мене засуджуєте за те, що самі вчинили б із задоволенням…
Ніколи не сприймай надто серйозно образу і похвалу. Образити можуть через заздрість, а похвалити із жалощів.
Я не хочу бути вагоном, у який входять і виходять. Мені потрібен єдиний пасажир, із яким я доїду до кінцевої.
Чи можна пробачити ворога? Бог простить. Наше завдання – організувати їх зустріч.
Насправді я гірший, ніж про мене думають. Насправді я кращий, ніж про мене думають.
Ти народився оригіналом. Тож не помри копією.
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ
Із книги "Чарунки днів".
Не менше подобається його життєва філософія. Кодекс мудрості незрівнянного митця, який виховав, витворив себе з хлопчика-емігранта з тих же «собачих полуднів», бандитської околиці американського мегаполісу.
Якщо я вдаю, що чогось не знаю, це не означає, що я цього не знаю.
Ключ до успіху – в бажанні. Воно постійно в мені горить.
Ми всі трішки недорікуваті. З людиною треба прожити п’ятдесят років, аби збагнути, про що вона говорить.
Якщо раптом я буду потрібен, то я буду там, де й тоді, коли був не потрібен.
Ніколи нікому нічого не пояснюйте – все одно кожен зрозуміє так, як йому вигідно.
Не поспішайте говорити про себе. Розмова про вас почнеться щойно ви підете.
Я не маю часу на те, щоб ненавидіти тих, хто ненавидить мене. Тому що я надто зайнятий тими, хто любить мене.
Перше правило – не здавайся. Друге правило – пам’ятати про перше правило.
Якби я вмів писати, я б не займався нічим іншим.
Люди пхаються в лайно, щоб навчитися вилазити з нього.
І ви мене засуджуєте за те, що самі вчинили б із задоволенням…
Ніколи не сприймай надто серйозно образу і похвалу. Образити можуть через заздрість, а похвалити із жалощів.
Я не хочу бути вагоном, у який входять і виходять. Мені потрібен єдиний пасажир, із яким я доїду до кінцевої.
Чи можна пробачити ворога? Бог простить. Наше завдання – організувати їх зустріч.
Насправді я гірший, ніж про мене думають. Насправді я кращий, ніж про мене думають.
Ти народився оригіналом. Тож не помри копією.
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ
Із книги "Чарунки днів".
Читайте також |
Коментарі (0) |