В поліклініці і на фронті
Сижу під кабінетом лікаря-спеціаліста. За мною в черзі кілька пацієнтів. Та ось підходить ще один - хлопець у військовому строї. (Може, з фронту?). Запитує: "Хто останній?". Напевно, не знає, що тепер електронний запис - за часом.
Дивлюсь на нього і кажу:
- Військові без черги.
- Правда? - дивується він.
- Так. Я вас пропускаю.
- Ну... Якщо ніхто не заперечує...
- Ніхто, - відповідаю за всіх.
- Дякую!
...Ох, дорогенькі! А ЯК МИ ВАМ ВДЯЧНІ! Будьте здорові й неушкоджені! І бережи вас Господь ТАМ під ворожим вогнем, що не вщухає ні в світлий день Пасхи, ані на Різдво Христове.
Любов САКУН
Дивлюсь на нього і кажу:
- Військові без черги.
- Правда? - дивується він.
- Так. Я вас пропускаю.
- Ну... Якщо ніхто не заперечує...
- Ніхто, - відповідаю за всіх.
- Дякую!
...Ох, дорогенькі! А ЯК МИ ВАМ ВДЯЧНІ! Будьте здорові й неушкоджені! І бережи вас Господь ТАМ під ворожим вогнем, що не вщухає ні в світлий день Пасхи, ані на Різдво Христове.
Любов САКУН
Читайте також |
Коментарі (0) |