В'язенська епопея Левка Лук'яненка у п'ятитомнику «З часів неволі»
Нещодавно вийшла в світ уже п'ята книга спогадів Левка Лук'яненка «З часів неволі» під заголовком Одержимі. У п'ятому томі описано друге ув'язнення автора впродовж 10 років. Друге ув'язнення було жорстокіше за перше і одноманітніше, проте напруженість відносин з адміністрацією та між в'язнями в камерах, незрівнянно більша. Опис охоплює 648 сторінок і розказує історію боротьби за самостійність України післябандерівського покоління націоналістів, шестидесятників та учасників Гельсинського патріотичного правозахисного руху, адже саме цьому мирному ідеологічному рухові судилося довести збройну війну 1917-1925 та 1941-1956 років до перемоги і проголошення незалежності нашої Батьківщини. У перших 4-х томах описано 15 років першого ув'язнення. Перший том (526с.) вийшов у 2005 р. з підзаголовком «Сосновка-7»; другий (368 стор.) - у 2007-му з підзаголовком «Спогади і роздуми»; третій(448 стор.) - у 2009-му без підзаголовка, четвертий (520 стор.) – у 2010 році з підзаголовком «Країна Моксель».Основна увага Л.Лук'яненка зосереджена на збройній національно-визвольній боротьбі, що привертала його найбільшу увагу в перший період ув'язнення.
Хтось із тих славних синів України згинув у неволі й не знає, що досягнув своєї мети (Андрій Турик, Олекса Тихий,Юрко Литвин, Валерій Марченко, Василь Стус...), хтось помер на зорі самостійності в радісному настрої переможця (Зіновій Красівський, Дмитро Басараб, Грицько Пришляк...), комусь випало побачити руйнування України під національними символами і померти з розпачу, що немає сили продовжувати боротьбу (Василь Підгородецький, Ярослав Гомза, Іван Кандиба, Іван Покровський, Ярослав Гасюк...), а хтось іще живе, щодня розриваючи душу між ненавистю до ворогів українства та своєю старечою немічністю, чи дивиться на милий край і просить Бога примножити сили для націо¬нального відродження (Микола Курчик, Іван Мирон, Анатолій Здоровий...).
А втім, всі п'ять томів мають вельми цікаві теми: взаємини з в'язнями інших національностей, з адміністрацією концтаборів і в'язниць та авторські роздуми.
Кожна з тем цікава як історичне свідчення про тодішню московську імперію та особливості боротьби за самостійність.
Мова автора в основному логічно-оповідна, а не образна, але словник його багатий, розвинуте почуття стилю, тому читається легко. Часто в нарисах про окремих героїв стиль досягає такої психологічної напруги, що переносить читача в трагізм події й хвилює до сліз. Тільки кам'яне серце не здригнеться від розповіді Миколи Столяра про катування підпільної медичної сестри Орисі (том 1). А яка розповідь і доля А.Бернійчука
(том 2)?! Хай читач відкриє у 3-му томі нарис про Андрія Турика і уявить собі, як мати впала перед ним на коліна, цілує синові ноги і благає підписати заяву. Маленьку заяву. На пів сторінки... про відмову від боротьби - і він вийде з тюрми разом із мамою.
У 4-му томі багато документів. Вони унаочнюють розповідь. Читач на прикладі Яцишина побачить, як божеволіють люди і як працювала карна медицина.
У книгах не вигадані історії, а дійсність московської кому¬ністичної імперії. Не можна оцінити теперішнє українське життя, не знаючи умов життя у так званому Радянському Союзі.
Читайте. Спілкуйтеся з автором. Ви не перебиватимете його своїми запитаннями, але прочитавши його монологи, можете з ним умовно дискутувати.
Книги можна придбати за контактним телефоном (044) 255-16-84.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |