В Італії є один Рим, а на Чернігівщині -- 13
На Чернігово-Сіверщині багато цікавих назв місцевостей, населених пунктів, але серед них найбільш інтригуючим є топонім Рим.
Уперше згадується у літописах давнє місто під такою назвою 1096 року. Є рядочок про нього і у «Слові о полку Ігоревім»: «Се у Римъ кричатъ подъ саблями половецкыми». У «Літописі руському» за Іпатіївським списком оповідається, що після поразки князя Ігоря половці «пішли приступом до [города] Римова, а римовичі заперлися в городі. І коли вони вилізли на заборола, то тут, за божим промислом, упали дві городниці з людьми прямо до ворогів, і на інших городян найшов страх. І котрі ж городяни вийшли з города і билися, ходячи по римівському болоту, то ті уникнули полону, а хто зостався в городі, то ті всі взяті були».
Після татаро-монгольської навали 1239 року від цього міста нічого не залишилося. Можна лише висувати гіпотези, де воно було.
За однією із версій, городище цього населеного пункту розміщувалося поблизу села Велика Бурімка Чорнобаївського району Черкаської області. Дослідник Володимир Грипась вважає, що у цьому плані «заслуговує на увагу Свиридівське городище, яке на 12 км північніше від м. Лохвиці». Письменник Петро Ротач обстоював думку, що Римів — це місцевість біля села Харкове Талалаївського району, де стояв хутір Багреєві корчми. Але недалеко від цих місць у Варвинському районі Чернігівської області між Мармизівкою та Брагинцями є урочище Рим, до 1938 року тут було невеличке поселення Рим. Краєзнавець із Варви Валентина Саверська-Лихошва небезпідставно вважає, що саме біля цього Рима Володимир Мономах у 1090-их рр. розгромив половців.
Але... на Чернігово-Сіверщині, виявляється, ще є чимало Римів. Між селами Лихолітки, Ставиське та Сивухи Козелецького району є урочище Рим (колись там був хутір Рим). Біля села Кіпті цього ж району є ліс Рим. У «Календарі Чернігівської губернії на 1893 р.» згадується хутір Рим поблизу Шабалинова Сосницького повіту. Є також урочища Рим біля Перепису Городнянського району, Рим Перший і Рим Другий поблизу села Антоновичі Чернігівського району.
У донесенні Прилуцькій полковій канцелярії красноколядинського сотника за 1654 рік згадується Рим Іваницької сотні (колишній хутір Рими Южненської сільради). Є і урочище Рим у Чернігівському районі біля Андріївки. Біля села Степанівки Ічнянського району є кургани Рими. За селом Пустотином Носівського району люди назвають поле Каларим (Каларимове). Є Рими серед боліт біля с.Івашківки та хутора Перше Травня Городнянського району.
Таким чином нам вдалося відшукати на Чернігівщині 13 Римів!
Звідки назва?
Зрозуміло, подібна назва урочищ, населених пунктів не випадкова. Як на нашу думку, така велика кількість Римів засвідчує певний логічний зв’язок між ними. Який? Можливо, під час небезпеки 1239 року багато мешканців літописного Римова втекли у ліси подалі від загарбників. А тому й далі нові засновані поселення називали Римами. Однак є і прозаїчніші трактування.
В Івашківці Городнянського району місцеві жителі так називають ділянки в урочищі Ближні Бованічі («Там є Рим, це місце, коли йдеш по ньому, а воно хитається і провалюється»). «У болото Ральци, — розповідала нам Олександра Андріївна Гайструк, — мати просила, аби я не ходила, бо там Рим, затягне».
Римом біля Переписа називали яму, заповнену водою. Автор «Словника білоруських місцевих географічних термінів» І.Яшкін терміном «рима» означає купину у воді, тобто горбик на болоті, порослий травою або мохом.
Крім цього, рим — це «усякого роду кільце, закріплене на палубі або в інших частинах судна», що служить для закріплення різної снасті. Цим терміном уже користувалися за часів доби гетьмана І.Мазепи.
Ці пояснення все ж не дають відповіді, як назва італійської столиці стала дуже широко використовуватися на Чернігово-Сіверщині: в назві і урочищ, і курганів, і небезпечних купин. Можливо, Рими — це колишні пристані із кільцями-римами у старих пересохлих руслах колись повноводних річок? Адже справді за 300 – 500 років сотні чернігівських річок обміліло, а від деяких залишилися лише згадки.
На думку Віктора Голобородька, Рими засновували воїни-слов’яни, котрі поверталися зі служби у римській армії.
Певна річ, загадкова назва породжує й інші версії. У тюркських мовах «рим» означає «щасливе передвістя». Припускаємо, що Римів могло бути місто торків, які після 1060 року поселилися під Києвом та на Переяславщині (південь нинішньої Чернігівщини підпорядковувався їй). Отож численні Рими — можливі невеликі поселення найнятих князями торкських військовиків, які несли свою службу.
Сергій ПАВЛЕНКО,
власкор «Голосу України»
Уперше згадується у літописах давнє місто під такою назвою 1096 року. Є рядочок про нього і у «Слові о полку Ігоревім»: «Се у Римъ кричатъ подъ саблями половецкыми». У «Літописі руському» за Іпатіївським списком оповідається, що після поразки князя Ігоря половці «пішли приступом до [города] Римова, а римовичі заперлися в городі. І коли вони вилізли на заборола, то тут, за божим промислом, упали дві городниці з людьми прямо до ворогів, і на інших городян найшов страх. І котрі ж городяни вийшли з города і билися, ходячи по римівському болоту, то ті уникнули полону, а хто зостався в городі, то ті всі взяті були».
Після татаро-монгольської навали 1239 року від цього міста нічого не залишилося. Можна лише висувати гіпотези, де воно було.
За однією із версій, городище цього населеного пункту розміщувалося поблизу села Велика Бурімка Чорнобаївського району Черкаської області. Дослідник Володимир Грипась вважає, що у цьому плані «заслуговує на увагу Свиридівське городище, яке на 12 км північніше від м. Лохвиці». Письменник Петро Ротач обстоював думку, що Римів — це місцевість біля села Харкове Талалаївського району, де стояв хутір Багреєві корчми. Але недалеко від цих місць у Варвинському районі Чернігівської області між Мармизівкою та Брагинцями є урочище Рим, до 1938 року тут було невеличке поселення Рим. Краєзнавець із Варви Валентина Саверська-Лихошва небезпідставно вважає, що саме біля цього Рима Володимир Мономах у 1090-их рр. розгромив половців.
Але... на Чернігово-Сіверщині, виявляється, ще є чимало Римів. Між селами Лихолітки, Ставиське та Сивухи Козелецького району є урочище Рим (колись там був хутір Рим). Біля села Кіпті цього ж району є ліс Рим. У «Календарі Чернігівської губернії на 1893 р.» згадується хутір Рим поблизу Шабалинова Сосницького повіту. Є також урочища Рим біля Перепису Городнянського району, Рим Перший і Рим Другий поблизу села Антоновичі Чернігівського району.
У донесенні Прилуцькій полковій канцелярії красноколядинського сотника за 1654 рік згадується Рим Іваницької сотні (колишній хутір Рими Южненської сільради). Є і урочище Рим у Чернігівському районі біля Андріївки. Біля села Степанівки Ічнянського району є кургани Рими. За селом Пустотином Носівського району люди назвають поле Каларим (Каларимове). Є Рими серед боліт біля с.Івашківки та хутора Перше Травня Городнянського району.
Таким чином нам вдалося відшукати на Чернігівщині 13 Римів!
Звідки назва?
Зрозуміло, подібна назва урочищ, населених пунктів не випадкова. Як на нашу думку, така велика кількість Римів засвідчує певний логічний зв’язок між ними. Який? Можливо, під час небезпеки 1239 року багато мешканців літописного Римова втекли у ліси подалі від загарбників. А тому й далі нові засновані поселення називали Римами. Однак є і прозаїчніші трактування.
В Івашківці Городнянського району місцеві жителі так називають ділянки в урочищі Ближні Бованічі («Там є Рим, це місце, коли йдеш по ньому, а воно хитається і провалюється»). «У болото Ральци, — розповідала нам Олександра Андріївна Гайструк, — мати просила, аби я не ходила, бо там Рим, затягне».
Римом біля Переписа називали яму, заповнену водою. Автор «Словника білоруських місцевих географічних термінів» І.Яшкін терміном «рима» означає купину у воді, тобто горбик на болоті, порослий травою або мохом.
Крім цього, рим — це «усякого роду кільце, закріплене на палубі або в інших частинах судна», що служить для закріплення різної снасті. Цим терміном уже користувалися за часів доби гетьмана І.Мазепи.
Ці пояснення все ж не дають відповіді, як назва італійської столиці стала дуже широко використовуватися на Чернігово-Сіверщині: в назві і урочищ, і курганів, і небезпечних купин. Можливо, Рими — це колишні пристані із кільцями-римами у старих пересохлих руслах колись повноводних річок? Адже справді за 300 – 500 років сотні чернігівських річок обміліло, а від деяких залишилися лише згадки.
На думку Віктора Голобородька, Рими засновували воїни-слов’яни, котрі поверталися зі служби у римській армії.
Певна річ, загадкова назва породжує й інші версії. У тюркських мовах «рим» означає «щасливе передвістя». Припускаємо, що Римів могло бути місто торків, які після 1060 року поселилися під Києвом та на Переяславщині (південь нинішньої Чернігівщини підпорядковувався їй). Отож численні Рими — можливі невеликі поселення найнятих князями торкських військовиків, які несли свою службу.
Сергій ПАВЛЕНКО,
власкор «Голосу України»
Читайте також |
Коментарі (0) |