В Донецьку судять Україну!
Запрошую всіх в Апеляційний суд Донецької області на пл. Правосуддя,1 на 10.00 16.11.2011 року, де буде розглядатись моя апеляція на постанови судді Ворошиловського районного суду м. Донецька ( в народі Вор-муд) Ірини Бухтіяроваої про штраф в 340 грн. за святкування та примусовий привід мене в судове засідання.. Подаю текст апеляції.
До судової палати по кримінальних справах
Апеляційного суду Донецької області
м. Донецьк, 83015, пл. Правосуддя -1
через: Ворошиловський районний суд м. Донецька
Апелянт Олійник Марія Василівна 1943 р.н., мешкає м. Донецьк пр.-кт Грінкевича буд./// На постанову Ворошиловського районного суду Донецька від 20.10.2011 року по справі №
3-2716/11.
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
20 жовтня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька Донецької області виніс Постанову по справі 3-2716/11 про притягнення мене до адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення у відповідності до ст. 185-1 ч.1 КУпАП.
Згідно вищезазначеної постанови мене притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 340 грн.
З вказаним рішенням суду я не згодна та вважаю, що постанова винесена з порушенням матеріального та процесуального права та не відповідає дійсним обставинам по справі.
Обставини по справі:
24.08.2011 року о 10 годині я була присутня на святкуванні 20 річниці Незалежності України за адресою площа ім. Леніна в м. Донецьку. З приводу святкового дня, що встановлений державою, як і всі 20 років, були присутні прихильники свята незалежності України, члени Донецької обласної організації Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка, мешканці Донеччини, для яких 24 серпня 2011 року, День Незалежності України є святковим днем. Громадяни України були у святковому одязі та в Українському національному вбранні, з прапорами незалежної України.
Вказане дійство відбувалось у вигляді мирної ходи за мирним зібранням громадян України за власною волею і проходило від площі ім. Леніна по переходу через вул. Артема на зелене світло світлофора святкуючі перейшли на тротуар вул. Артема на протилежну сторону від пл. Леніна. Не перешкоджаючи руху транспорту по вул. Артема. Після того по пішохідній частині вул. Артема, тобто тротуаром, вони пройшли до пам'ятника Тарасу Шевченку. Біля пам'ятника Тарасу Шевченку відбувся молебень, покладання квітів, мітинг та невеликий концерт. Все це проходило без жодних конфліктів, без жодних зауважень з боку правоохоронних чи інших органів чи громадян. Приблизно вся святкова хода разом з мітингом, пройшла за півтори години.
Мені дійсно 24.08.2011 року, було вручено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Донецьким окружним адміністративним судом від 24.08.2011 року. При цьому я зауважила державному виконавцю, що мені, як заступнику голови Донецької обласної організації Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка, постанову суду, яка прийнята 24 серпня 2011 року о 05 год. 25 хв. ніхто не вручав, яким чином вказана постанова попала у святковий і вихідний день державному виконавцю у мене визвало підозру.
Крім того, мною було зауважено державному виконавцю, що громадяни, які знаходяться на площі ім. Леніна, у своїй абсолютній більшості не належать до товариства "Просвіта" і я не маю на них впливу.
Після святкової ходи громадяни України порозходились у своїх приватних справах.
За весь цей приблизно півторагодинний час ніхто з працівників міліції району, міста чи області до мене не підходив, претензій не висловлював, правопорушень не зафіксував, не пропонував скласти, чи підписати складений протокол про скоєне мною чи присутніми на святковому заході людьми правопорушення, бути свідком, чи виконавицею незаконного святкового заходу.
Більше того, 24.08.2011 р. з нами міліція і органи місцевого самоврядування плідно співпрацювали: коли ми підійшли тротуаром до бібліотеки ім. Крупської до нас підійшов один з керівників обласної міліції Роман Романов разом з начальником управління по зв'язку з громадськістю Донецької міської ради Максимом Ровенським і попросили зупинитись та почекати 5-10 хвилин, щоб дати можливість закінчити покладання квітів до пам'ятника Тарасу Шевченку обласній організації Українського союзу ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), що ми виконали.
Вважаю, що постанова суду першої інстанції - Ворошиловськго районного суду м. Донецка, постановлена з порушенням норм КУпАП, тому що відповідно до ст.280 КУпАП, посадова особа, яка розглядає справу, повинна з'ясувати чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа на яку покладено стягнення, чи є обставини які пом'якшують чи обтяжують скоєне правопорушення.
Вказані обставини по справі не встановлені і не встановлювались взагалі.
При винесенні зазначеного рішення, суд керувався незаконним Протоколом про адміністративне правопорушення ДО № 946737 від 01.09.2011р.
Відповідно до ст. 185-1, особа, що склала адміністративний протокол повинна довести наявність порушення, скоєного правопорушником. Вважаю, що постановою суду першої інстанції порушено моє Конституційне право на мирне зібрання.
Прошу звернути увагу Апеляційного суду на порушення, допущені при складанні протоколу № 946737 про адміністративне правопорушення від 01 вересня 2011року(аркуш справи 1):
1. Протокол складений не 24 серпня 2011 року, в день святкування 20-річниці Незалежності України, хоча на нашому заході було досить представників міліції, а 01 вересня 2011року;
2. Протокол зареєстровано відповідно відтиску штампу на Протоколі у книзі обліку інформації, що не містять складу злочину у Ворошиловському РВ ДМУ за №1883 24.08.2011, хоча дата складання, зазначена у протоколі 01.09.2011 року (як таке може бути?).
3. Протокол складено не на місці скоєного правопорушення, а невідомо де;
4. В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні свідки правопорушення, що передбачено п.10 протоколу.
5. На другій сторінці протоколу вказано, що "гр.Олійник М.В. роз'яснено її права та обов'язки передбачені ст.268 КУпАП…". Не вказано ким роз'яснювалось, коли роз'яснювалось і при яких обставинах і в якому приміщенні. НАСПРАВДІ МЕНІ НІДЕ, НІХТО, НІЧОГО НЕ РОЗ'яснював.
6. На другій сторінці протоколу вказано, що розгляд справи відбудеться "___" 09 2011 року. Тобто указаний тільки місяць, а дня немає.
7. На другій сторінці протоколу вказані якісь особи в якості понятих при обшуку, однак, мене ніхто не обшукував. Ніхто не знайомив мене з протоколом та не зачитував мені мої права.
8. На другій сторінці протоколу записано, що я відмовилась від пояснень та ще й в присутності свідків-понятих( прізвища людей, які одночасно є і свідками, і понятими написані нерозбірливо) - що є неправдою.
Невідповідність протоколу підтверджується також Карткою отримання інформації про правопорушення(а.с.2):
1. Місце проведення "пл. Ленина", що не відповідає дійсності. На площі Леніна 24.08.2011р. ніяких заходів не проводилось.
2. В графі, "Хто повідомив" вказано " від громадян". Яких громадян? Коли повідомив? Про що повідомив? Невідомо.
3. В графі подія "проводяться массовые мероприятия". Не відповідає дійсності, жодних масових заходів на площі Леніна не відбувалось.
4. В графі на місце події направлені "сот" о 10 год. 47 хвилин. Треба розуміти, що це співробітники міліції.
5. Шановний суд така брехня сама виходить назовні, бо працівники міліції були направлені у відповідності до постанови окружного адміністративного суду, як це мені засвідчив державний виконавець ДВС Ворошиловського управління юстиції.
Моя неналежність до правопорушення підтверджується свідченням державного виконавця (а.с-11) та на (а.с-22) де на аркуші-2 перший та другий абзац; говориться, що він оголосив постанову про відкриття виконавчого провадження, якимось присутнім на площі Леніна в м. Донецьку, але ті присутні його проігнорували, а потім держвиконавець з якихось міркувань вручив чомусь мені свою постанову. На площі ім. Леніна не було жодних транспорантів, які б надавали ознаку прихильності до якоїсь політичної партії чи громадської організації в тому числі до Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка. Такий факт підтверджено працівниками міліції та свідченнями свідків.
Як пише в поясненнях державний виконавець Полюхович М.А. (абз.1а.с.11 об "Однако лица принимавшие участие в митинге проигнорировали мои требования относительно исполнения…). Що також не відповідає дійсності, бо мітинг проходив біля пам'ятника Тарасу Шевченку, а не на площі Леніна!!!
Крім вказаного, мої доводи підтверджуються "Протоколом осмотра места происшествия", (а.с-12), де при огляді місця пригоди, слідчим Ворошиловського РВ, не встановлено присутності Донецької обласної організації Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка, не встановлено наявності засобів агітації з мого боку.
Ось що записано в графі "осмотром установлено следующее:
В районе пам'ятника Т.Г.Шевченко находится группа лиц количеством примерно 200 человек, часть из которых одета в украинские национальные рубахи белого цвета.
Данные лица расположены кругом перед пам'ятником Т.Г. Шевченко, в центре круга стоит неустановленный мужчина в черном костюме, и через мегафон выкрикивает лозунги неизвестного содержания, после чего остальные лица лица его поддерживают викриками "Ганьба"
Также данные лица стоящие в группе с остальными держат в руках плакаты с надписями "Вільна україна" и антиросийского характера.
В ходе вышеуказанных мероприятий хулиганских действий среди присутствующих не усматривалось.
В ходе осмотра применялась видеосьемка на відеокамеру "Сони".
Протокол зачитан вслух, замечаний, дополнений от присутствующих не поступало.
Як бачите йдеться про "неустановленого мужчину в черном костюме, а не про мене.
Невідповідність постанови суду першої інстанції підтверджується свідченням Журавльової Т.П, ( а.с-17), яка засвідчила відсутність нашої організації на мітингу біля пам'ятника Т.Шевченку та засвідчила наявність прапорів Комуністичної партії (червоні) та державних прапорів.
Саме ці свідчення всі решта матеріалів, зібрані по справі не підтверджують скоєного мною правопорушення.
Цими особами встановлено таке:
Свідок Сокарян Сергій Іванович, який дав свідчення на аркуші справи 18 та свідок Крамарчук Станіслав Сергійович, який дав свідчення на аркуші справи 19 підтверджують, що протокол про адміністративне правопорушення було складено не 24.08.2011 року під час святкування Дня Незалежності України, а 1.09.2011 року в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду.
Свідок Вендин С.А. (а.с.24) пише, що "видел 2 парня…", а не мене, Олійник М.В.
Не засвідчує, ні мого прізвища, ні організації, ні прапорів Донецької обласної організації Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка і свідок Кальчик М.І.(арк. Справи 25 , 25 об).
Свідок Малюк Артем Сергійович (арк. с. 26) не підтверджує наявність прапорів "Просвіти" чи нашої організації, чи персонально мене.
Свідки Шевченко О.М.(а.с.27) та Гадулян Ю.В.( а.с.28) теж свідчать про трьох мужчин, а не про мене і мою організацію.
Так, що ЗАКЛЮЧЕНИЕ, виконано всупереч Конституції України недержавною мовою, ( а.с.29) підписане І.В.Дешовим та затверджене начальником Ворошиловського РВ ДМУ ГУ МВС України в Донецькій області І.В. Ласкавим повністю встановили мою неналежність до правопорушення, і саме це підтверджується свідченнями державного виконавця, поясненнями свідків, які є в матеріалах справи, а не мою вину.
В направленні начальника Ворошиловського РВ І.В.Ласкавого( теж недержавною мовою) матеріалів справи в суд відсутня в графі "Приложение" відсутня цифра кількості аркушів матеріалів, які він направляє в суд.
Таке свідчить про те, що всі працівники міліції, які спілкувались зі мною на площі ім. Леніна чи біля пам'ятника Т.Шевченку, не робили мені зауважень з приводу зібрання сторонніх громадян України біля пам'ятника, жодних претензій до мене не мали, бо якби в моїх діях були ознаки правопорушення то протокол склали б негайно, а не через тиждень після святкування і не в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду 01 вересня 2011р., через тиждень після святкування, де я приймала участь у судовому засіданні з захисту ліквідації україномовних шкіл м. Макіївки.
Суд правильно зазначає, що я покинула зал судового засідання і не могла надати в суді першої інстанції заперечень на висунуті проти мене абсурдні звинувачення.
Однак не вказує, що сталось це після виголошеної мною заяви про вжиття судом заходів для перекладу матеріалів справи на українську, державну мову. Суддя Бухтіярова відмовилась, зазначивши в грубій формі, що це я маю сама за свої кошти залучати перекладачів і перекладати те, що вона понаписувала іноземною мовою на державну мову. Я їй нагадала, що вона порушила крім того ст. ст. 9 та 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів в Україні", але вона продовжила суд, не задовольнивши моє клопотання і тільки після цього я заявила, що мені в такому суді, який порушує Конституцію України, робити нічого.
При виході із залу суду мене пробував затримати міліціонер.
Відповідно до ст.288 ч. 5 КУпАП, особа, яка оскаржує постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Сама постанова суду першої інстанції отримана мною 24 жовтня 2011 року, що підтверджено розпискою зроблену мною у справі, а поштою я отримала Постанову тільки 29 жовтня 2011 року.
В суді я отримала 24 жовтня 2011, оскільки боялась, що повториться ситуація, яка мала місце 20 вересня 2011 року.20 вересня 2011суддя зробивши вигляд, що мене викликали в судове засідання постановила Постанову про привід мене в суд допомогою міліції, яку я прошу теж скасувати.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 6, 20, 184-187, 14-1, 251, 252, 280, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПРОШУ
1. Скасувати постанову Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 20 жовтня 2011 року, про накладення на мене адміністративного штрафу в розмірі 340 грн.
2. Закрити справу 3-2716/11, про адміністративне правопорушення, про притягнення мене Олійник Марію Василівну до адміністративної відповідальності за ст. 185-1 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу 340 грн.
3. Скасувати також незаконну Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 20 вересня 2011 судді Бухтіярової І.О. про привод мене в судове засідання 4 жовтня 2011 р. скаргу на яку я зареєструвала у Ворошиловському районному суді м. Донецька 14.10.11.
Додатки: Копія Постанови суду першої інстанції від 20.10.2011 року
Копія апеляційної скарги.
Олійник М.В.
31 жовтня 2011 року
| Читайте також |
| Коментарі (0) |