Уточнення про совкову символіку

Заради справедливості хочу спростувати твердження, що ніхто не домагався знесення комуністичної символіки.

Народний Рух України ще в часи Радянського Союзу домагався декомунізації. Внаслідок нашої боротьби з комуністичною ідеологією, яка панувала в СРСР і УРСР, ми РУХівці, в союзі з демократичними силами інших республік- "САЮДІС", Народні фронти, спочатку домоглись вилучення із Конституції СРСР 6 статті про "керівну роль КПРС в СРСР", а потім в серпні 1991 Незалежності України і повної заборони КПУ і комуністичної ідеології. Тоді ж під тиском РУХу Кабміном були прийняті рішення про демонтаж радянської символіки, що частково було зроблено. На жаль, парламент, сформований ще в 1990 році, за часів СРСР, мав переважну комуністичну більшість, адже для прийняття рішень достатньо 226 голосів, а вони мали "групу 239", тому домогтися повалення "болванів", які стояли на площах їхнього імені і мали охоронні документи, нам не вдалось, те ж саме було з гербом на "Батьківщині".

Кравчук, обраний Президентом, у своїй діяльності обіцяв спиратись на ідеологію і кадри РУХу, але це були облудливі слова, для публіки, насправді він спирався на комуністів і комуністичну ідеологію. Представники президента, за рідкісним виключенням, були тільки комуністи і кадри відповідно, тому через деякий час через Конституційний Суд комуністи домоглись відновлення КПУ. В 1990 громадські об'єднання студентів УСС і СБ за активного сприяння молодіжного відділу РУХу, який очолював Віктор Кулинич, а активним співробітником була Олена Галаджій, організувавали студентську "Революцію на граніті", яку підтримали РУХівці Києва і всієї України. З З Донецької, Одеської, Січеславської, Хмельницької, Тернопільської, Франківської , Львівської, Волинської і інших областей тисячі РУХівців і прихильників РУХу приїхали в Київ і були в Києві, підтримуючи вимоги студентів.

1993 восени, через союз зі страйковими комітетами, РУХівці домоглись дострокової відставки ставленика і впроваджувача комуністичної ідеології Кравчука, одночасно було прийняте рішення про достроковий розпуск парламенту. Я керував переговорним процесом, подробиці можна прочитати в моїй стрічці про 1993 рік.

Внаслідок виборів 1994 року комуністичні функціонери (партсекретарі КПУ) в парламент не пройшли, витіснені активною роботою РУХівців, але Президентом за підтримки комуністів і проросійських сил став Леонід Кучма, якому відповідно "болвани " на площах не заважали і він підтримував КПУ, надаючи їм "хлібні" посади, пов'язані з великими грошами - в енергетичній галузі і т.п. На зміну "застою" через "Помаранчову революцію", модераторами якої знову виступали РУХівці, розділені на багато партій : РХП, УРП, ДЕМпу, РУХ, УНП та інші, що примкнулись- "Солідарність" .і т.п, що створили громадсько-політичне об'єднання - "Наша Україна", в яку "Свобода" не увійшла, нам вдалося Президентом обрати Віктора Ющенка. Знову постало питання заборони комуністичної ідеології, як противника демократії і знесення "совкової" символіки. Ми вимагали люстрації і декомунізації, тому була нова хвиля відповідних рішень по декомунізації, які просто не виконувались виконавчою владою КМУ (прем'єр-міністри: Юлія Тимошенко, Віктор Янукович і Юрій Єхануров) . Мотивом було відсутність грошей в бюджеті , в т .ч. це стосується герба СРСР на "Батьківщині" . Відповідно з В. Януковичем все зрозуміло, бо він спирався на "совок" в головах його виборців, а при Петрі Порошенкові на вимогу зміни герба на "Батьківщині" отримали відповідь з АП з посиланням на висновки якогось інституту, що змінити герба технічно не можливо, а зносити не доцільно, бо дорого.

Ілля ШУТОВ