Українська людина. Іван Дзюба

"(...) Я і з натури людина "розкидана", яка за все хапається і все хоче охопити, захоплюється і тим, і сим, кидається і в той бік, і в сей. В цьому, мабуть, є і добре, і погане. Добре, бо коли людина знає тільки якийсь свій вузький, раз назавжди обраний "напрям", цим вона себе душевно обмежує й кривдить, та й з погляду професійного втрачає ширший підхід до речей; але й погано, бо "нельзя обьять необьятное" і ніяка цілеспрямована праця не можлива без самозбагачення..."
(З листа Івана Дзюби до Івана Чендея від 14 вересня 1986 року).

90 років Іванові Дзюбі. Напевне, нині постать одна з найважніших в українському культурному просторі. Попри всі перипетії суспільно-історичні, культурно-естетичні, зумів пройти криві стежки чесно і не розгубити себе до кінця.

Книжник і естет. Людина, яка помилялася (бо тільки той, хто нічого не робить, не помиляється), але яка постійно працювала і працює над собою. Українська людина ХХІ-го століття.

Євген БАРАН