Українці завжди воюють з ордою
Наша історія – це історія боротьби з ордою. Орда мала різні ймення, різні кольори та одну мету. Захопити нашу землю та приневолити душу. Наші поневолювачі століттями насаджували думку про нас, як про виключно терплячих «гречкосіїв» із «хатою з краю». Про нашу покірливість і сумир’я.
А хто пам’ятає про ніжинського полковника Гуляницького, який разом із козачим корпусом добре «потрусив» військо князя Трубєцкого? Хто згадав, що виповнилося 360 років з дня перемоги над московитами під Конотопом, де гетьман Іван Виговський три дні гнав царське військо з України? Чи знаєте про 1-й полк Чорних Запорожців? Це добре пам’ятали російські керманичі, нещадно випалюючи усі перемоги із пам’яті українців. Прагнули, щоб ми забули, що ми – нація ВОЇНІВ.
Воїни – це не тільки ті, хто пішов у бій у доленосному 2014 році. Загинув під Іловайськом чи Дебальцево. Нині захищає наше мирне життя на сході країни. Воїни – це всі ті, хто бореться за незалежну Україну на різних фронтах. На фронті духовному та дипломатичному. Захищаючи нашу мову та ідентичність. Відстоюючи ПРАВО на гідне життя. Ми вже творимо нашу СИЛУ. За даними Global Firepower українське військо входить у десятку найсильніших армій Європи та займає 29 позицію у світовому рейтингу. Та нам ще треба працювати і боротися, щоб здобути ВЕЛИКУ ПЕРЕМОГУ!
Біблія показує особливе ставлення до воїнів. У Святому Письмі слово «військо» зустрічається 140 разів у різних контекстах. Першим язичником, хто визнав Христа як Спасителя був сотник Корнилій. Старозавітним способом мислення була ідентифікація через війну, через озброєний захист себе і своїх цінностей. На таких засадах будувався старозавітний Ізраїль, зберігши цю концепцію до сьогодення. У Новому Завіті, де основною ідеєю світобуття є Любов, Господь говорить, що «ніхто не має більшої любові, як тоді, коли життя своє віддає за друзів своїх» (Ів.15,13).
Капелан морських піхотинців Андрій Зелінський якось слушно сказав, що військо може допомогти нам сформувати покоління людей, здатних відчувати найменший смак перемоги. Воїнів Духу, чиє гасло – «Не здаватися!», ані в бізнесі, ані в освіті, ані в спорті, ані на полі бою за Україну! Перетворюватиме можливості та виклики на ресурси. Допоможе повернути нам віру у себе, у свою Перемогу! Священник поставив питання над яким нам усім вартує задуматися: а як ми назвемо нашу Перемогу?
Усвідомлення того, що ми – нація Воїнів, дасть можливість змінити стиль і результат війни, правила мирного життя – дотримуватися свого слова як на війні. У ці дні ми маємо час зазирнути в себе і спитати: а чи я є часткою українського Війська? Чи мої щоденні рішення та дії ведуть Україну в омріяне майбуття? Чи відзиваються у моїй душі слова Кобзаря?
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля,
І неситий не виоре
На дні моря поле.
Не скує душі живої
І слова живого…
Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ
А хто пам’ятає про ніжинського полковника Гуляницького, який разом із козачим корпусом добре «потрусив» військо князя Трубєцкого? Хто згадав, що виповнилося 360 років з дня перемоги над московитами під Конотопом, де гетьман Іван Виговський три дні гнав царське військо з України? Чи знаєте про 1-й полк Чорних Запорожців? Це добре пам’ятали російські керманичі, нещадно випалюючи усі перемоги із пам’яті українців. Прагнули, щоб ми забули, що ми – нація ВОЇНІВ.
Воїни – це не тільки ті, хто пішов у бій у доленосному 2014 році. Загинув під Іловайськом чи Дебальцево. Нині захищає наше мирне життя на сході країни. Воїни – це всі ті, хто бореться за незалежну Україну на різних фронтах. На фронті духовному та дипломатичному. Захищаючи нашу мову та ідентичність. Відстоюючи ПРАВО на гідне життя. Ми вже творимо нашу СИЛУ. За даними Global Firepower українське військо входить у десятку найсильніших армій Європи та займає 29 позицію у світовому рейтингу. Та нам ще треба працювати і боротися, щоб здобути ВЕЛИКУ ПЕРЕМОГУ!
Біблія показує особливе ставлення до воїнів. У Святому Письмі слово «військо» зустрічається 140 разів у різних контекстах. Першим язичником, хто визнав Христа як Спасителя був сотник Корнилій. Старозавітним способом мислення була ідентифікація через війну, через озброєний захист себе і своїх цінностей. На таких засадах будувався старозавітний Ізраїль, зберігши цю концепцію до сьогодення. У Новому Завіті, де основною ідеєю світобуття є Любов, Господь говорить, що «ніхто не має більшої любові, як тоді, коли життя своє віддає за друзів своїх» (Ів.15,13).
Капелан морських піхотинців Андрій Зелінський якось слушно сказав, що військо може допомогти нам сформувати покоління людей, здатних відчувати найменший смак перемоги. Воїнів Духу, чиє гасло – «Не здаватися!», ані в бізнесі, ані в освіті, ані в спорті, ані на полі бою за Україну! Перетворюватиме можливості та виклики на ресурси. Допоможе повернути нам віру у себе, у свою Перемогу! Священник поставив питання над яким нам усім вартує задуматися: а як ми назвемо нашу Перемогу?
Усвідомлення того, що ми – нація Воїнів, дасть можливість змінити стиль і результат війни, правила мирного життя – дотримуватися свого слова як на війні. У ці дні ми маємо час зазирнути в себе і спитати: а чи я є часткою українського Війська? Чи мої щоденні рішення та дії ведуть Україну в омріяне майбуття? Чи відзиваються у моїй душі слова Кобзаря?
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля,
І неситий не виоре
На дні моря поле.
Не скує душі живої
І слова живого…
Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |