Ухвалюйте правильні рішення ...без фінгалу

Заходжу з товаришем у кахве, кохве попити. І застаю ''картину'', де пан культурно, компанії з чотирьох чоловіків каже:

- Ви так говорите наче сепари.
- Ой, єму навєрнає наш ізик нє нравіцца.
- Да, кстаті, а знаєш, чьто я савєцкій афіцер. Встряває другий.
- Я сіній бєрєт, дєсантнік, понял, на...?

І тут почалося....
Довелось і мені виконати громадянський обов'язок, згадав, що був народним депутатом, а хто, як не він має бути зразком дотримання українського Законодавства, прав та свобод в суспільстві, толерантності та вирозуміння ситуації? Вже мовчу про те, що садовий сказав - Львів відкритий для світу, Львофф гаваріт па рускі. А тут таке... Втрутився.

Всім тим в залі, хто почав стримувати високоповажного пана у роз'ясненні чотирьом савєцкім дєсантнікам, в доступній формі - прикладній, сказав тихенько:
- Не заважайте йому.

5 мінут, 5 мінут, ето много ілі мала? Питала кодись Гурченко. 5 мінут достатньо.

Опісля запропонував панові послугу - довезти додому. Виявився скромною людиною, чотири роки на фронті. Розповів мені історію, як у їхній частині під час інспекції генерал побачив з ''фінгалом'' солдата-аватара, та спитав його, що сталось? На, що інші відповіли:
- Прийняв не правильне рішення!
- Ааа тоді все зрозуміло! Відповів генерал.

- Вони ж приняли не правильне рішення?! Спитав мене стверджуючи.
- Так, друже, український вояче!

Ухвалюйте, панове, вірні рішення. До московитів, не кажучи вже про поляків з мадярами, все ''дійде'' швидко.

Андрій МІЩЕНКО