У головній бібліотеці Чернігівщини презентували книги про Голодомор-геноцид
19 листопада в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В.Г. Короленка відбулася презентація видань Українського інституту національної пам’яті про Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні.
Захід почався декламацією власного вірша про жертв Голодомору Лариси Дущак, чернігівської поетеси, дипломантки (трете місце) фестивалю-конкурсу української патріотичної пісні та поезії часів Революції Гідності та АТО «Янголи Світла».
Наталія Утиро, модератор заходу й співробітник бібліотеки, привернула увагу учасників до змістовної виставки національних і чернігівських регіональних видань про цю страшну трагедію. Вона зауважила, що упорядниками частини обласних і районних книг є Сергій Бутко та Сергій Горобець, які мають представити нові видання Інституту.
Від себе додам, що серед учасників, здебільшого студентів та школярів, були присутні відома й авторитетна дослідниця Голодомору та політичних репресій Тамара Демченко, а також Микола Горох – один із чотирьох вчених Європи, що спеціалізується на дослідженні такого комуністичного засобу пограбування населення того часу як торгсини (скорочення від російського «торговля с иностранцами»).
Сергій Бутко та Сергій Горобець, співробітники Українського інституту національної пам’яті, насамперед презентували книги, видані у цьому році:
Анастасія Лисивець «Скажи про щасливе життя…» – власний спогад про пережитий Голодомор сільської вчительки, тоді простої 9-річної дівчинки, на долю якої випали трагічні випробування, записаний ще на рубежі 1970-1980-х років «в шухляду». С. Бутко спеціально відмітив: «Автор однієї з вступних статей та коментаря до спогаду – Віталій Огієнко, наш земляк, уродженець м. Прилуки, кандидат історичних наук. Він допомагає читачеві краще зрозуміти цю типову правдиву історію, а також, і це головне, анатомію-механізм злочину голодовбивства та упокорення тих, хто вижив. Не дарма він назвав свою вступну статтю «Прочитати універсальну історію всіх жертв Голодомору». До речі, книга лише вчора прибула в наше місто прямо з видавництва».
Ірина Рева «По той бік себе: соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій» — у цій науково-популярній книзі Ірини Реви, дослідниці з м. Дніпра, проаналізовано психологічні, соціальні та інші трансформації, від яких постраждало українське суспільство за часів комуністичного тоталітаризму сталінської доби. Розглянуто методи, якими діяла радянська влада і запропоновано шляхи подолання психологічних та соціальних проблем у наш час.
Наслідки геноциду, як зазначає дослідниця, тривають три-чотири покоління. «Поступово вивітрюються страх, депресія, моделі поведінки, установки жертви. З’являється прагнення бути і творити. Отже, подолання властивого українцям «синдрому жертви» – це завдання для сучасних українців-батьків, життя яких так чи інакше є зразком для нащадків».
З минулорічних видань представлені:
«Людяність у нелюдяний час» (упорядники Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко) — друге видання книги про 180 доброчинців, які у 1932-1933 рр. допомагали вижити тим, хто голодував. Сергій Горобець, що взяв участь у пошуку матеріалу про доброчинців із Чернігівщини для книги, підкреслив: «Таких людей треба знати і шанувати. Доброчинність в час Голодомору – подвиг із ризиком втратити не тільки свободу , а також і життя».
«Репресовані» щоденники. Голодомор 1932-1933 років в Україні» (упорядник Ярослав Файзулін) — це унікальна книжка. Її авторами були сім звичайних людей: селянин, учителька, студент, партієць… Свої нотатки вони робили не сподіваючись, що ті колись будуть опубліковані, що їх прочитають тисячі й тисячі людей. Записи вціліли донині завдяки радянським спецслужбам. Для чекістів вони були «вєщдоками» – речовими доказами, промовистими свідченнями «контрреволюційної діяльності» авторів. Тож саме серед кримінальних справ і були віднайдені дослідниками представлені щоденники.
С. Горобець наголосив: «Свої записи автори ретельно переховували, адже чудово розуміли небезпеку, якби щоденники потрапили до рук гебістів. Вони прямо про це писали. Зрештою, так і сталося: людей заарештовували в часи репресій 1937-1938 років, а їх записи слідчі використовували як «обтяжуючі обставини». Більше того, Олександру Радченко ув’язнили на 10 років за нотатки про Голодомор вже наприкінці 1945 року, тобто після Другої світової війни. От така була політика знищення пам’яті про комуністичний злочин».
Важливе зауваження! Єдиний примірник цієї книги поки що буде тільки в обласній бібліотеці.
«Спротив геноциду. Книга-каталог виставки» — каталогом однойменної фотодокументальної виставки, яка розкриває масштаби і характерні форми спротиву українського селянства злочинній сталінській політиці напередодні і під час геноциду. Комуністичний режим боявся, що український спротив призведе до його падіння: 56% протестних виступів у СРСР у першому півріччі 1932 року припадали саме на Україну. Видання підготовлено таким чином, що читач матиме можливість отримати всю інформацію з експозиції виставки. До речі, С. Горобець є одним із її авторів. Він підготував матеріали до розділу про повстання на Чернігівщині у 1931 році.
Представляючи англомовне видання «Holodomor 1932-1933: Communist genocide in Ukraine», С. Бутко, звертаючись до студентів та учнів, зауважив: «Ця книжка буде в нагоді не тільки тим, хто вчить англійську мову. Закликаю Вас знайомити з нею Ваших знайомих, друзів з інших держав. Щоб і вони знали про нашу трагедію, наше горе. Якою ціною ми стали незалежною і вільною державою. І нагадайте, що зараз ми відстоюємо право на свободу і бути господарем у своїй країні з тим самим ворогом – російським агресором».
Представники Українського інституту національної пам’яті наголосили, що представлені книги є некомерційними виданнями, їх можна буде знайти в бібліотеках області.
Організатори презентації: Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка та Український інститут національної пам’яті.
Олександр МАЙШЕВ,
член Національної спілки журналістів України
Захід почався декламацією власного вірша про жертв Голодомору Лариси Дущак, чернігівської поетеси, дипломантки (трете місце) фестивалю-конкурсу української патріотичної пісні та поезії часів Революції Гідності та АТО «Янголи Світла».
Наталія Утиро, модератор заходу й співробітник бібліотеки, привернула увагу учасників до змістовної виставки національних і чернігівських регіональних видань про цю страшну трагедію. Вона зауважила, що упорядниками частини обласних і районних книг є Сергій Бутко та Сергій Горобець, які мають представити нові видання Інституту.
Від себе додам, що серед учасників, здебільшого студентів та школярів, були присутні відома й авторитетна дослідниця Голодомору та політичних репресій Тамара Демченко, а також Микола Горох – один із чотирьох вчених Європи, що спеціалізується на дослідженні такого комуністичного засобу пограбування населення того часу як торгсини (скорочення від російського «торговля с иностранцами»).
Сергій Бутко та Сергій Горобець, співробітники Українського інституту національної пам’яті, насамперед презентували книги, видані у цьому році:
Анастасія Лисивець «Скажи про щасливе життя…» – власний спогад про пережитий Голодомор сільської вчительки, тоді простої 9-річної дівчинки, на долю якої випали трагічні випробування, записаний ще на рубежі 1970-1980-х років «в шухляду». С. Бутко спеціально відмітив: «Автор однієї з вступних статей та коментаря до спогаду – Віталій Огієнко, наш земляк, уродженець м. Прилуки, кандидат історичних наук. Він допомагає читачеві краще зрозуміти цю типову правдиву історію, а також, і це головне, анатомію-механізм злочину голодовбивства та упокорення тих, хто вижив. Не дарма він назвав свою вступну статтю «Прочитати універсальну історію всіх жертв Голодомору». До речі, книга лише вчора прибула в наше місто прямо з видавництва».
Ірина Рева «По той бік себе: соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій» — у цій науково-популярній книзі Ірини Реви, дослідниці з м. Дніпра, проаналізовано психологічні, соціальні та інші трансформації, від яких постраждало українське суспільство за часів комуністичного тоталітаризму сталінської доби. Розглянуто методи, якими діяла радянська влада і запропоновано шляхи подолання психологічних та соціальних проблем у наш час.
Наслідки геноциду, як зазначає дослідниця, тривають три-чотири покоління. «Поступово вивітрюються страх, депресія, моделі поведінки, установки жертви. З’являється прагнення бути і творити. Отже, подолання властивого українцям «синдрому жертви» – це завдання для сучасних українців-батьків, життя яких так чи інакше є зразком для нащадків».
З минулорічних видань представлені:
«Людяність у нелюдяний час» (упорядники Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко) — друге видання книги про 180 доброчинців, які у 1932-1933 рр. допомагали вижити тим, хто голодував. Сергій Горобець, що взяв участь у пошуку матеріалу про доброчинців із Чернігівщини для книги, підкреслив: «Таких людей треба знати і шанувати. Доброчинність в час Голодомору – подвиг із ризиком втратити не тільки свободу , а також і життя».
«Репресовані» щоденники. Голодомор 1932-1933 років в Україні» (упорядник Ярослав Файзулін) — це унікальна книжка. Її авторами були сім звичайних людей: селянин, учителька, студент, партієць… Свої нотатки вони робили не сподіваючись, що ті колись будуть опубліковані, що їх прочитають тисячі й тисячі людей. Записи вціліли донині завдяки радянським спецслужбам. Для чекістів вони були «вєщдоками» – речовими доказами, промовистими свідченнями «контрреволюційної діяльності» авторів. Тож саме серед кримінальних справ і були віднайдені дослідниками представлені щоденники.
С. Горобець наголосив: «Свої записи автори ретельно переховували, адже чудово розуміли небезпеку, якби щоденники потрапили до рук гебістів. Вони прямо про це писали. Зрештою, так і сталося: людей заарештовували в часи репресій 1937-1938 років, а їх записи слідчі використовували як «обтяжуючі обставини». Більше того, Олександру Радченко ув’язнили на 10 років за нотатки про Голодомор вже наприкінці 1945 року, тобто після Другої світової війни. От така була політика знищення пам’яті про комуністичний злочин».
Важливе зауваження! Єдиний примірник цієї книги поки що буде тільки в обласній бібліотеці.
«Спротив геноциду. Книга-каталог виставки» — каталогом однойменної фотодокументальної виставки, яка розкриває масштаби і характерні форми спротиву українського селянства злочинній сталінській політиці напередодні і під час геноциду. Комуністичний режим боявся, що український спротив призведе до його падіння: 56% протестних виступів у СРСР у першому півріччі 1932 року припадали саме на Україну. Видання підготовлено таким чином, що читач матиме можливість отримати всю інформацію з експозиції виставки. До речі, С. Горобець є одним із її авторів. Він підготував матеріали до розділу про повстання на Чернігівщині у 1931 році.
Представляючи англомовне видання «Holodomor 1932-1933: Communist genocide in Ukraine», С. Бутко, звертаючись до студентів та учнів, зауважив: «Ця книжка буде в нагоді не тільки тим, хто вчить англійську мову. Закликаю Вас знайомити з нею Ваших знайомих, друзів з інших держав. Щоб і вони знали про нашу трагедію, наше горе. Якою ціною ми стали незалежною і вільною державою. І нагадайте, що зараз ми відстоюємо право на свободу і бути господарем у своїй країні з тим самим ворогом – російським агресором».
Представники Українського інституту національної пам’яті наголосили, що представлені книги є некомерційними виданнями, їх можна буде знайти в бібліотеках області.
Організатори презентації: Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка та Український інститут національної пам’яті.
Олександр МАЙШЕВ,
член Національної спілки журналістів України
| Читайте також |
| Коментарі (0) |