У Чернігові та Ніжині зазвучать "Lуtavrу"

Сіверська земля здавна славилася культурно-мистецькими, духовними центрами: Прилуками, Любечем, Козельцем, Сосницею, іншими містами й поселеннями, уже не кажучи про Ніжин й Чернігів. Якщо поглянути на великий проміжок часу, то ці міста лишили по собі величезний слід. Чернігів – столичне місто за княжих часів, в деякій мірі конкурував з Києвом. А Ніжин за доби козаччини, а саме по Хмельниччині, мав політичне значення. В часи ж пізніші, Чернігів та Ніжин, в ХІХ та почату ХХ століття, попри втрату політичної складової, продовжили залишатися осередками духовного відродження України.

Михайло Коцюбинський, Б.Грінченко, В.Самійленко, М.Вороний, М.Чернявський, Олександр Довженко, маляр І.Рашевський, історик В.Модзалевський, Павло Тичина були стовпами українського відродження Чернігово-Сіверщини. Їхня праця на культурній ниві не лишилася даремною. Середина ХХ століття дала Україні, й зокрема й Чернігівщині таке явище, як Шестидесятники, від яких проізростає духовне сьогодення.

Слід відмітити неоціненне до кінця значення навчальних закладів чернігівського краю: Ніжинського державного університету імені М. Гоголя, Чернігівського педагогічного університету імені Т. Шевченка, Ніжинського Агротехнічного інституту та інших. Саме навколо них творяться осередки духовності та культури.

Осередками Слова та Духовності у Чернігові та Ніжині уже більше десяти років є й книжкові крамниці "Інтермеццо" та "Масква". В них досить часто проходили зустрічі письменників з читачами та презентації книжок. У період Революції Гідності чернігівська книгарня стала одним з осередків мистецького та громадського життя сіверського краю.

Особливою увагою інтелектуальної еліти Чернігівщини є літературно-мистецькі фестивалі. У попередні роки були доволі успішні спроби, в середині 2000-х, початку десятих років, як "Гоголівка", "Покровські читання". Зараз в Чернігові особливою популярністю користується "Зелена сцена", на якій чи не кожних вихідних відбуваються мистецькі заходи, зустрічі не тільки чернігівських письменників і митців, а й України, близького й далекого зарубіжжя.

Та цього замало для нашого краю. 22-24 вересня в Чернігові та Ніжині відбудеться Міжнародний фестиваль інтеграції слова у сучасному арт-просторі «Lуtavrу» . За словами, письменниці, редактора дитячого журналу "Крилаті", голови ГО «Центр новітніх ініціатив та комунікації» та натхненниці ідеї фестивалю Тетяни Винник, метою даного проекту є підтримка національно-патріотичного виховання молоді, демонстрація самобутності українського письменства на міжнародній арені, висвітлення правдивої інформації про події на Сході України, налагодження міжнародних культурно-мистецьких ділових та дружніх зв’язків та втілення інноваційних проектів. Цільова спрямованість проекту: ознайомлення гостей із культурною спадщиною Чернігівщини як культурного центру Сіверського краю.

Як виникла ідея?
В Україні є кілька фестивалей, які варті уваги. Але на Чернігівщині за такою величиною і значенням подібного заходу ще не було. Фестиваль "Гоголівка" у Ніжині збирав певну кількість митців Чернігівщини та України. Та ми виросли вже з нього. Та й у Чернігова й Ніжина була своєрідна конкуренція за першість у культурному плані. Вона зіграла й на позитив. Були й негативні моменти. Не буду про них. Зараз потрібно нове й оригінальне, об'єднавче. Хочеться розвивати культурно-мистецький простір та перетворювати його, інтегрувати слово в інші мистецькі практики – музичне та візуальне мистецтво.

Розкажіть про підготовку фестивалю?
Починати завжди важко. Багато доводиться спілкуватися із людьми: депутатами, спонсорами, владою. Люди по-різному сприймають твою ідею, бо мало уявляють. Але я знаю, що роблю. До того ж – завжди можу звернутися за порадою до своїх колег, які мають досвід.

Влада підтримує проект?
Президент Рузвельт колись сказав, країна не може існувати без культури, навіть якщо у країні іде війна. Ми ж не говоримо про перебільшену увагу з елементами надлишковості, а про здорове ставлення. Тому нас підтримало Міністерство молоді та спорту України, Чернігівська обласна Рада, Чернігівська ОДА, Ніжинська міська Рада. Очікую листа від Міністерства культури України.
Так це добре, що влада підтримує. Але культура як галузь розвивається й за підтримки меценатів та спонсорів.
Згодом все буде відомо – зараз ведуться переговори. Всю інформацію ми розмістимо на сайті ГО «Центр новітніх ініціатив та комунікації», у соцмережах facebook, "ВКонтакті" та Інстаграм. Ми активно закликаємо меценатів Чернігівщини не залишатися байдужими до проекту, підтримати, ми продемонструємо власну спроможність відповідати європейським стандартам та покажемо обличчя Чернігівщини.
Литаври – музичний інструмент у козацькі часи слугував під час воєнних дій. Чому обрана така назва?
Назва “ Литаври ” найкраще відображає ідею фестивалю. Литаври широко використовувалися у побуті козаків як військовий інструмент, що наводив жах на ворога своїми громовими ударами, сигналізував про мобілізацію. У нас це – мобілізація творчого потенціалу Чернігівщини. Ідея фестивалю зародилася у Ніжині, звідки я родом. Я довго шукала назву, яка б відображала історичний територіальний контекст та ідею фестивалю. Ніжин – це козацьке місто, де відбувалося чимало відомих подій в історії. Варто тут також пригадати Олену Телігу, котра за свою проукраїнську діяльність була розстріляна у Бабиному Яру. Вона, повернувшись у 1941 році до Києва, організовує Спілку письменників та видає тижневик «Литаври», аби ширше реалізувати свої завдання. Газета торкалась різноманітних питань і мала яскраве антиімперське забарвлення. Працювати поетесі було важко, бо старших ветеранів пера залишилось обмаль, молодь мала вже радянське виховання, а статті, в яких автори славили фюрера та його «новий порядок», Олена Теліга відмовлялась друкувати навіть попри те, що це дуже часто ставало приводом для доносів у гестапо. 21 липня цього року ми відзначали 110 років від дня народження української поетеси. Я хочу сказати, що організаторам не соромно за таку назву.

Які особливості фестивалю?
Інтеграція слова у різні види мистецтва. Ми плануємо щорічну бібліотечку фестивалю – видання літературно-мистецького білінгво (українська/англійська) альманаху «Литаври» та книжок відомих світових сучасних письменників українською. Такі книжки будуть корисними для шкіл та університетів. Ми будемо дарувати їх бібліотеками та школам Чернігівщини.

Чи матиме фестиваль благодійну місію?
Так, ми плануємо у майбутньому створення благодійних аукціонів та заходів, які змінюватимуть уявлення про сучасне мистецтво (допомога митцям, які опинилися у складних життєвих обставинах, допомога дітям-сиротам, робота з соціально уразливими категоріями дітей, військовим тощо).

Кого з гостей слід чекати цього року до України?
Серед почесних гостей фестивалю - письменники з таких країн як Грузія, Німеччина, Болгарія, Італія, Македонія, Сербія, Чехія, Хорватія, Польща, Білорусь, Словенія, Корея, Литва, Сирія, Вірменія, Туреччина, Японія, Китай та В’єтнам. А також відомі українські письменники з усієї України та Чернігівщини. Такі музичні гурти як «The Doox», «Запорозькі тулумбаси», "Ахіллес і Черепаха", бард Христина Халімонова та гурт «АртеХатта».

Віктор ТАТАРИН для прес-центру Міжнародного фестивалю інтеграції слова у сучасному арт-просторі «Литаври»