... Треба знати що сказати квітці!

Десь там в середині минулого століття в наших місцях була популярна історія про одного професора, який погулявши заплавними лугами, із захватом вигукнув: "Тут росте все, щоб оживити мертвого!" Тоді справді травами піднімали на ноги, знаючи для чого росте та чи інша рослина і що їй сказати, щоб і вона відповіла...

Два роки підряд річкових розливів дуже добре вплинули на луги - цвітуть-палають... Вода уберегла деякі місця від кіс і плуга, тому там розлилися моря квітів...

Вода розплодила плазунів і рибу, а отже можна розкошувати великим птахам. Сьогодні ми з колегами поїхали за травами для роботи в нелюдні краї озер і трав і... лелечі зграї в такій кількості, а до них білі чаплі і дикі качечки... Я це побачила і це щось!.. Шкода, що не передати ні словами, ні світлинами... Просто доведеться повірити у те, що поряд є царство крилатих і вільних...

В одному урочищі, моєму улюбленому, яке, вважаю, можна зробити заповідним через велику кількість рідкісних червонокнижних рослин і через те, що чорні лелеки і білі чаплі там літають так низенько, що заледве не торкають крилами, а білі лелеки ходять поруч, трохи збентежені від нежданих гостей, цьогоріч розрослися косарики черепичасті, або дикий гладіолус. Рослина має серйозний охоронний статус, оповита легендами і магічними історіями. Торік в цім урочищі я знайшла щось там з п'ять стеблин. А цьогоріч - цілі галявинки... Біда з людьми - рожева квітка, треба в букет. І дарма, що Природа трудилась кілька років, леліючи...

Хоч і під ніч та напишу це - з Днем Сонцестояння, коли трави мають найбільшу в році силу!

Ольга ЯРМУШ