реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОЛІТИКУМ

Тихі вибори Білорусі

Президентські вибори: мінімум реакції – Білорусь уже нікому не цікава?

26 січня в Республіці Білорусь проходитимуть чергові вибори президента. На цю дату їх призначила Центральна виборча комісія країни. Власне, вона виконувала ухвалу Палати представників парламенту Білорусі, яка й постановила провести вибори саме цього дня.

Білорусь проголосила незалежність і вихід з Радянського Союзу 25 серпня 1991 року, тобто через день після України. Білорусь, Україна і Росія, а саме ці держави, разом із Закавказькою Федерацією, були у 1922 році засновниками СРСР, у грудні 1991 року підписали Біловезькі угоди про ліквідацію СРСР. І це відбулося на території Білорусі.

14 березня 1994 року Верховна Рада прийняла Конституцію Республіки Білорусь, згідно з якою вона оголошувалася унітарною демократичною соціальною правовою державою, президентською. республікою.
У липні 1994 року відбулися перші вибори президента. На хвилі своєї демагогії і популізму главою держави був обраний Олександр Лукашенко. Але це були перші і останні такі вибори в Білорусі, визнані вільними міжнародною спільнотою.

Термін повноважень президента Конституцією був визначений у 4 роки. Та вже у 1995 – 1996 роках Лукашенко провів два референдуми, за підсумками яких було розширено права президента, розпущено парламент, російській мові надано статус державної, а також було повернено видозмінену радянську символіку, оголошено незаконним старовинний національний герб "Пагоня". Законність референдуму білоруська опозиція і міжнародна спільнота піддали великим сумнівам. Винесені питання порушували Конституцію та інші закони Білорусі. Також були зафіксовані порушення під час проведення референдуму.
Тим не менше, в результати цих маніпуляцій Лукашенко розтягнув свою першу каденцію аж до 2001 року. А потім термін повноважень президента було збільшено до 5-ти років.

Повне згортання демократії призвело до того, що Лукашенко виграв і усі наступні вибори: у 2001, 2006, 2010, 2015, 2020 роках. Всі ці 5 виборів не були визнані демократичними світовою спільнотою.
Таким чином Лукашенко виграв аж 6 президентських виборів, бо в державі не встановлено обмеження щодо перебування президента на посаді.

За цими «виборами» і терміном правління в 30 років Лукашенко перевершив і Путіна. Як відомо, 31 грудня 1999 року тодішній президент Росії Борис Єльцин з власного бажання подав у відставку, і Путін тимчасово зайняв посаду глави держави. Вперше він був обраний президентом на виборах 26 березня 2000 року. Переобраний у 2004 році. Після двох термінів Путін уже не міг балотуватися втретє поспіль. 22 березня 2008 року на чергових виборах президентом був обраний тодішній глава уряду Дмитро Медвєдєв. Вони просто помінялися посадами, бо наступні 4 роки Путін був главою уряду. Але обиратися втретє, після перерви, закон дозволяв. І в березні 2012 року Путін втретє був обраний президентом. Термін президентства в РФ було збільшено до 6-ти років, кількість каденцій тепер не обмежена. Отже Путін був обраний 4-й раз у 2018 році і 5-й у 2024 році.

Тобто Лукашенко наразі переважає Путіна і за кількістю каденцій, і за тривалістю президентства.
Термін перебування на посаді глави держави в Білорусі нині становить 5 років. Але через зміни в Конституції нинішні вибори в країні проходять через 4 з половиною роки після попередніх.
Тоді, влітку 2020 року, вони були найбільш бурхливими за масштабами протестів опозиції, яку підтримали сотні тисяч громадян Білорусі. Правлячий режим ледве втримався, звісно ж, за підтримки Росії. І відповів на масові протести масовими репресіями.

Трохи дивно що нинішня виборча кампанія проходить практично в тиші. Нема акцій протесту всередині країни. Майже не чути білоруську опозицію, лідери якої ще у 2020 році емігрували в Європу, знайшли визнання в ряді країн як легітимні керівники Білорусі, створюють альтернативні владні структури.
Тим часом самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, а саме таким його вважають демократичні країни, у тому числі Україна, відмовився запрошувати місію Організації безпеки і співробітництва в Європі для спостереження за президентськими виборами. Це є порушенням міжнародних зобов’язань країни, про що днями чітко заявила Президентка Парламентської асамблеї ОБСЄ Піа Каума.
Світова спільнота всі ці роки вимагає звільнення білоруських політв`язнів. Так, днями міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Вельдкамп закликав негайно звільнити понад 1300 політичних в'язнів у Білорусі. Про це він заявив після зустрічі із лідеркою обʼєднаної білоруської опозиції Світланою Тихановською. Вона балотувалася на попередніх виборах президента і, за твердженням опозиції, як мінімум, вийшла у другий тур. Хоч центрвиборчком тоді звично заявив про перемогу Лукашенка в першому ж турі.
А репресії в країни тривають, попри те, що останніми тижнями Лукашенко ухвалив помилувати частину політв`язнів. За даними білоруського правозахисного центру «Вясна», близько 1300 людей у Білорусі є політичними в'язнями.

…Тихі вибори. Опозиція їх ігнорує. Але досі чітко не відомо навіть, хто ж балотується кандидатами в президенти. І чи йде на вибори сам Лукашенко, який заявляв, що готовий передати владу комусь з «міцних кандидатів», тобто своїх ставлеників. До того ж, нинішні опитування показують таке різке падіння рейтингу Лукашенка, що він в разі балотування може і програти вибори

Петро АНТОНЕНКО



Теги:Петро Антоненко, Тихановська, Лукашенко, Україна - Білорусь


Читайте також






Коментарі (0)
avatar