СВІТОГЛЯД. Лабіринти часу: світ її снів

Чи багато хто з нас пам’ятає свої сни? Напевно, що ні — вони так само швидко зникають, як і напливають. А ось для чернігівки Ніни Колісніченко сни мають особливий зміст у її житті.

… Того вечора вона просто не знала, що робити. Найулюбленішого кота, який муркав щоранку на її шиї, а потім проводжав поглядом на роботу і нудьгував в очікуванні на повернення її з роботи, вбили. А затим настав ще один складний період у її житті…
Вона чудово розуміла, що нудьга — провісник депресивного стану. У такій ситуації жінка звернулась подумки до Всевишнього і запитала у нього: «Боже, порадь, що мені робити? Як жити далі? Дай мені сили пережити біль».

А вночі їй наснився дивний сон. До однієї жінки стояли у черзі люди. І коли надійшла черга Ніни, то вона ще не встигла нічого запитати, як жінка, звертаючись до неї, мовила: «Те, що тобі сниться, записуй і потім про це розкажи людям».

З того часу в житті Ніни Колісніченко настав новий етап. Вона помічала, що коли стала записувати нічні подорожі по іншому світові, до неї повернулися не тільки душевні, а й фізичні сили. Між тим, дивувалася собі: наче з екрану перед її очима поставали «нічні» епізоди з дитячих літ, про що до цього часу навіть не могла й пригадати.

Завдяки снам вона все частіше знаходила відповіді на багато питань. Хто живиться нашою енергією? Від чого страждає людина? Де знайти правильний вихід із життєвого лабіринту? Чи можна завдяки снам виправити свої помилки і змінити свою долю? Яким буде світ майбутнього? Якою силою володіє віра з молитвою?

На моє запитання стосовно різних видів сонників і їх тлумачення пані Ніна відповіла, що жоден сонник, ні одна гадалка в цьому не є помічниками. Вважає, що для кожної людини сон має індивідуальний характер, бо тільки вона як людська істота має вплив на явища, що відображає конкретний сон тільки для цього, а не для іншого індивіда. В той же час кожний сон має всеосяжний вилиск, що віддзеркалюється у житті багатьох людей.

А взагалі пані Ніна вважає, що в усьому головною є — Любов. Усе чисте і світле належить Богові. Божа іскра завжди живе в людині. Які думки, мрії, сни — така і людина.

Згодом свої сни Ніна сформувала у своєрідні розділи. Так з’явилися окремі теми, одні назви яких уже розповідають про своєрідність їх наповнення. «Мамина могила», «Голос брата», «Сонце», «Червона риба», «Рідний ліс» тощо — знайшли свою нішу в рубриці «Мої сни і реальне життя».

Веселкові барви, бажання і почуття, принцеса Неба, яка спустилася вночі між зірочками, увійшли у «Силу думки». А такі сни як «Отрута», «Чорні коти», «Море і квітка лотоса» та інші, віднайшли місце у розділі «Він був вампіром».

Та, звичайно, найбільше записано у Ніни добрих снів, які вирізьбилися в розділах: «Люди як метелики», «Люблю своє життя», «Любов — Божий дар», «Мужчини в моєму житті», «Сни — жива школа», «Отець. Син. Дух Святий»…

Нижче — дещо зі снів Ніни Колісніченко…

Моя мама

Учора наснився мені сон. Іду вулицею свого села, біля хвіртки стоять якісь похмурі люди. Питаю одну з жінок, чому люди засмучені? І відповідає вона: «Твою маму за в'язанку дров убили». Я так засмутилася: всі знають, що немає моєї мами, а мені не кажуть. Розповіли вони мені, що моя мама знаходиться в будинку однієї жінки. Біжу через усю вулицю, забігаю у двір. Темно. Світла у вікнах немає. З усіх сил кидаюся до будинку, штовхаю двері, вони не замкнені. Шукаю вимикач, знаходжу його, вмикаю, а він не працює. Бачу абажур, знаю, що там лампочка, простягаю руку і повертаю її. Світло включилось, і я побачила, що моя мама лежить на ліжку нежива. Побачивши мене, вона сказала спокійним голосом: «А, це ти прийшла?» Я їй відповідаю: «Мамо, як я засмутилася, коли мені сказали, що тебе вбили за в'язанку дров». А вона мені у відповідь: «Хай для всіх я померла, а для тебе буду завжди жива, і не хвилюйся, все буде добре. Подивися, я для тебе картоплі насмажила». Дивлюся на стіл, а там — велика сковорідка, повна картоплі...
Коли вже з роботи прийшла додому, то мої домочадці засмажили дійсно повну сковорідку картоплі ...
Сон переплітається з реальним життям для віри в краще майбутнє.

Веселка

Сниться мені, ніби йду по дорозі в очікуванні чогось незвичайного. Бачу — з'являється на небі веселка. Зрадівши, складаю руки і від усього серця бажаю, щоб вона була яскравою. Веселка ніби почула мене і спалахнула, прокладаючи шлях з одного боку дороги на іншу. Стою я посеред тієї дороги, а веселка у мене над головою. Та не така, яку ми звикли бачити зазвичай, а кожен яскравий колір переливається незвичайними хвилями, що нагадують північне сяйво…
Це була чудова неземна краса. Серце поганого позбулося, тепер чекаю доброго. Вірю: воно скоро буде. І тому важке дитинство було дано мені не випадково — просто йшло загартування духу й тіла ...

Чоботи

Якось мені дві ночі поспіль снилися чоботи. Вони були нові, чорні, шкіряні. Дуже гарні чоботи, хутро тепле. Взула, а в них халявки довгі-довгі. Мені в них було так зручно йти ... Прокинулась. Дивлюся на ноги, а чобіт немає…

Перший рік розлуки був сповнений любові і ніжних почуттів, другий — боротьби, а третій — очікування.

ххх
«Чудовий світ моїх снів — сила думки дуже велика, якщо її розвивати. Що людина хоче пізнати, такі думки йому і приходять з вищого світу. Все залежить тільки від людського бажання, і пізнання світу завжди відкриється йому на зустріч. І завдяки своїм снам знайшла відповіді на багато питань». Ніна Колісніченко.

Записав сни зі слів Ніни Колісниченко Сергій Кордик