Суперечлива Юлія Солнцева
7 серпня народилась АКТРИСА, КІНОРЕЖИСЕР, дружина О.Довженка ЮЛІЯ СОЛНЦЕВА.
За всіма довідниками народилася у Москві 1901 року. Одначе я своїми очима бачив в архіві Довженка і Солнцевої (у РГАЛИ) фото маленької 2-річної Юлі із датуванням: 1898 рік. Отже, найімовірніше вона жила на цьому світі з 1896 року (померла 1989-го), а в документах на початку 1920-х тоді багато хто "виправляв" хронологію свого життя.
Словом, 126-річчя от се минуло від дня її народження.
Суперечлива постать. Є підстави думати, що спецоргани використовували її у своїх спостереженнях за Довженком. До такого висновку спонукає її дружба з кількома високопоставленими енкаведистами-гебістами. А з другого боку - може саме це і врятувало життя митцеві: бо ж недремне око завжди було при нім.
Хоча... Роман Росляк (минулого року опублікував фундаментальне дослідження «Олександр Довженко. Документи і матеріали спецслужб», у двох томах), проаналізувавши величезну кількість архівних матеріалів, не знайшов жодного компромату, хоча б натяку на якісь доноси від Солнцевої. А справді, навіщо, коли на Довженка «стукали» десятки людей, серед яких були і найближчі друзі. Роль дружини митця у контролі за ним була якоюсь осібною, не такою примітивною, як це уявляється, і тут ще чимало загадок.
Щойно побачила світ ще одна фундаментальна праця, вибудувана на архівних матеріалах - "Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби". Київ-Варшава-Харків, 2022 (Авторський текст, упорядкування документів, примітки Юрія Шаповала). У ній окремий розділ присвячено Солнцевій. Шаповал так само не знайшов компромату щодо неї - в архівах українських спецслужб не збереглось таких документів.
Правда, Шаповал зауважує при цім, що ми не маємо доступу (ні ми, ні навіть російські історики) до архівів московських спецслужб, а там може бути щось цікаве. Логіка відомого українського історика - з якою я солідарний: Солнцева виконувала складніші функції, налаштовуючи свого Сашка на відрив від України і всього українського. Бо лишати його на захисті українства було небезпечно. Іван Дзюба наводив мені слова колишнььго голови КГБ УССР Віталія Федорчука (він іноді запрошував Дзюбу, що перебував у гебістській в'язниці, на бесіди): "самий опасний чєлавєк срєді всєй етой публікі бил Довженко, ево повєсіть надо било, а Сталін с нім цацкался...". Бачите, навіть Сталін спецлужбам подекуди уявлявся "лібералом".
По смерті Довженка Солнцева зробила багато для увічнення його пам'яті. Тільки незрідка виходило це у неї якось надто вже тотально-тоталітарно. Є питання і щодо її поведінки у той вечір, коли помирав Довженко…
«Визит к Солнцевой,- записав у своєму щоденнику кінознавець Юхим Левін, якому вона довіряла і який мав доступ в квартиру і до архівних матеріалів.- Был у нее впервые. Квартира не изменилась со времен Довженко. Поражает обстановка. Сама Ю.И. произвела двойственное впечатление. С одной стороны, дай Бог каждому из нас такую вдову, с другой – страшный в своем рассчетливом фанатизме, ограниченности и терроризме человек» (Е.Левин.- Искусство кино, 2000, № 4).
Сергій ТРИМБАЧ
За всіма довідниками народилася у Москві 1901 року. Одначе я своїми очима бачив в архіві Довженка і Солнцевої (у РГАЛИ) фото маленької 2-річної Юлі із датуванням: 1898 рік. Отже, найімовірніше вона жила на цьому світі з 1896 року (померла 1989-го), а в документах на початку 1920-х тоді багато хто "виправляв" хронологію свого життя.
Словом, 126-річчя от се минуло від дня її народження.
Суперечлива постать. Є підстави думати, що спецоргани використовували її у своїх спостереженнях за Довженком. До такого висновку спонукає її дружба з кількома високопоставленими енкаведистами-гебістами. А з другого боку - може саме це і врятувало життя митцеві: бо ж недремне око завжди було при нім.
Хоча... Роман Росляк (минулого року опублікував фундаментальне дослідження «Олександр Довженко. Документи і матеріали спецслужб», у двох томах), проаналізувавши величезну кількість архівних матеріалів, не знайшов жодного компромату, хоча б натяку на якісь доноси від Солнцевої. А справді, навіщо, коли на Довженка «стукали» десятки людей, серед яких були і найближчі друзі. Роль дружини митця у контролі за ним була якоюсь осібною, не такою примітивною, як це уявляється, і тут ще чимало загадок.
Щойно побачила світ ще одна фундаментальна праця, вибудувана на архівних матеріалах - "Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби". Київ-Варшава-Харків, 2022 (Авторський текст, упорядкування документів, примітки Юрія Шаповала). У ній окремий розділ присвячено Солнцевій. Шаповал так само не знайшов компромату щодо неї - в архівах українських спецслужб не збереглось таких документів.
Правда, Шаповал зауважує при цім, що ми не маємо доступу (ні ми, ні навіть російські історики) до архівів московських спецслужб, а там може бути щось цікаве. Логіка відомого українського історика - з якою я солідарний: Солнцева виконувала складніші функції, налаштовуючи свого Сашка на відрив від України і всього українського. Бо лишати його на захисті українства було небезпечно. Іван Дзюба наводив мені слова колишнььго голови КГБ УССР Віталія Федорчука (він іноді запрошував Дзюбу, що перебував у гебістській в'язниці, на бесіди): "самий опасний чєлавєк срєді всєй етой публікі бил Довженко, ево повєсіть надо било, а Сталін с нім цацкался...". Бачите, навіть Сталін спецлужбам подекуди уявлявся "лібералом".
По смерті Довженка Солнцева зробила багато для увічнення його пам'яті. Тільки незрідка виходило це у неї якось надто вже тотально-тоталітарно. Є питання і щодо її поведінки у той вечір, коли помирав Довженко…
«Визит к Солнцевой,- записав у своєму щоденнику кінознавець Юхим Левін, якому вона довіряла і який мав доступ в квартиру і до архівних матеріалів.- Был у нее впервые. Квартира не изменилась со времен Довженко. Поражает обстановка. Сама Ю.И. произвела двойственное впечатление. С одной стороны, дай Бог каждому из нас такую вдову, с другой – страшный в своем рассчетливом фанатизме, ограниченности и терроризме человек» (Е.Левин.- Искусство кино, 2000, № 4).
Сергій ТРИМБАЧ
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
