Столітній Шкурко з могилою через "Ы"
В Чернігівському художньому музеї імені Г.Галагана відкрито виставку до 100- річчя народного художника України Анатолія Шкурка.
"Я- Ничипорович! А не Никифорович! Батька мого звали Ничипір"- поправляв він мене. Так Анатолій Шкурко підкреслював. Народний художник України, сторіччя якого буде 29 жовтня, а прожив він практично 95.
Він народився, коли ще комуністи не донищили старий устрій, прожив більшу частину життя при комуністичному ладу- безладді, якому немало й послужив, але прийняв з радістю незалежність України. Скажімо, намалював портрет Героя України Левка Лук'яненка зі мною поруч (із газетного фото!), коли офіційно він Героєм ще й не був...
Не знаю як він 9- річним пережив голод 1933 року, але в придеснянському Смолині, очевидно, це було легше. Коли виріс - комунія направила його на війну, ними ж спровоковану. Там він відкрив у собі малярський талант.
В системі соцреалізму він захоплюється колористикою Миколи Глущенка, що наслідував Моне. Чи знав він про давнє і стабільне агентурне минуле Глущенка - штатного співробітника НКВД-КГБ, не знаю. Але знаю про його вічне ворогування з художником Володимиром Ємцем - сином убитого комуністами священника української церкви. Та Бог має почуття гумору - і померли вони майже одночасно, і покояться майже поруч на Яцево...
Сьогодні в Чернігівському художньому музеї імені Г.Галагана відкрилася виставка до 100- річчя Анатолія Шкурка. Виставка скромна - всього 12 робіт. Але хочеться вірити, що після війни вийде повновартісний альбом кращих його робіт.
А на могилі слід би виправити наругу, коли його звання народного художника України написане російською мовою...
Василь ЧЕПУРНИЙ
"Я- Ничипорович! А не Никифорович! Батька мого звали Ничипір"- поправляв він мене. Так Анатолій Шкурко підкреслював. Народний художник України, сторіччя якого буде 29 жовтня, а прожив він практично 95.
Він народився, коли ще комуністи не донищили старий устрій, прожив більшу частину життя при комуністичному ладу- безладді, якому немало й послужив, але прийняв з радістю незалежність України. Скажімо, намалював портрет Героя України Левка Лук'яненка зі мною поруч (із газетного фото!), коли офіційно він Героєм ще й не був...
Не знаю як він 9- річним пережив голод 1933 року, але в придеснянському Смолині, очевидно, це було легше. Коли виріс - комунія направила його на війну, ними ж спровоковану. Там він відкрив у собі малярський талант.
В системі соцреалізму він захоплюється колористикою Миколи Глущенка, що наслідував Моне. Чи знав він про давнє і стабільне агентурне минуле Глущенка - штатного співробітника НКВД-КГБ, не знаю. Але знаю про його вічне ворогування з художником Володимиром Ємцем - сином убитого комуністами священника української церкви. Та Бог має почуття гумору - і померли вони майже одночасно, і покояться майже поруч на Яцево...
Сьогодні в Чернігівському художньому музеї імені Г.Галагана відкрилася виставка до 100- річчя Анатолія Шкурка. Виставка скромна - всього 12 робіт. Але хочеться вірити, що після війни вийде повновартісний альбом кращих його робіт.
А на могилі слід би виправити наругу, коли його звання народного художника України написане російською мовою...
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |