Справжній Артист і його ролі
Як ще можна краще відзначити свій ювілей справжньому Артисту, улюбленцю чернігівської театральної публіки! Звичайно ж, в театрі, в колі побратимів по сцені, в одному з найулюбленіших своїх спектаклів. Хоча, здається, у актора Чернігівського Молодіжного театру, заслуженого артиста України (першим в колективі отримав це звання) Володимира Банюка нема ні прохідних спектаклів, ні таких же ролей. Судіть самі. Один із засновників театру, у якого цього року теж був ювілей — 25-річчя, Володимир зіграв на його сцені понад 60 ролей. В основному, головних. Ось, бодай, короткий перелік цих вистав: “Вишневий сад” Чехова, “Гамлет” Шекспіра, “Ревізор” Гоголя, “Украдене щастя” Франка, “Тартюф” Мольєра. А ще — моновистава за повістю Леоніда Андрєєва “Іуда Іскаріот”. А ще програми за українською класикою, насамперед, чудове прочитання нашого генія Михайла Коцюбинського.
У п’ятницю 26-го листопада невеликий зал Молодіжного театру був переповнений. Ось коли ще раз подумалося про давно назрілу потребу більшого залу для глядачів цього популярного театру.
В цей день Володимир Банюк відзначав 50-ліття. Для бенефісу обрав виставу “Поминальна молитва”. П’єса написана Григорієм Горіним за творами класика єврейської літератури Шолома Алейхема. Ідея, сценографія та музичне оформлення спектаклю належать режисеру з Петербурга Олексію Яновському. Схоже, й вистава була поставлена в театрі рік тому “з прицілом” на цей ювілей і бенефіс.
На сцені — початок ХХ століття, життя невеликого українського містечка, де спільно мешкають, трудяться, радіють і сумують українці, євреї, росіяни. Головний герой — немолодий уже єврей реб Тев`є, простий трудяга, який ледве зводить кінці з кінцями, щоб прогодувати свою сім`ю, в якій 5 доньок. Біди одна за одною падають на голову Тев`є-молочаря, сувора дійсність вривається в його тихе патріархальне сімейство. Але Тев`є залишається чесною і порядною. людиною, прагне не втратити оптимізму та почуття гумору. Ця роль, безумовно, одна з яскравих сторінок у творчій біографії Володимира Банюка.
Втім, блискуче грають і всі інші актори, а у виставі зайнята майже вся трупа театру. Передусім, відзначу чудове виконання ролі Голди, дружини Тев`є, яку зіграла також одна із засновниць театру Мирослава Витрихівська. Та й всі інші автори — просто клас! Чи то старожили молодіжної сцени Тетяна Салдецька, Юлія Матросова, Любов Веселова, Валентин Макар, чи Роман Покровський, який зіграв одразу кілька ролей, чи Олексій Шевельов (блискуча роль Менахема-Мендла), чи Олександр Щукін, Євген Сидоренко, Руслана Остапко.
Ювіляр того вечора отримав численні вітання, відзнаки від обласної держадміністрації, міської ради, обласного управління культури, Спілки театральних діячів України, від його перших наставників у мистецтві, що спеціально приїхали на ювілей до Чернігова. А ще, звичайно ж, зливу оплесків, вітань, море квітів від численних шанувальників його таланту.
Не зайве нагадати, що Володимир Банюк і чудовий прозаїк, пише дуже цікаві оповідання, п’єси. Хочеться, щоб все це якнайширше друкувалося. Принагідно зазначу, що чи не першою літературний талант Володимира помітила наша газета “Сіверщина”. Ще весною 1996 року я попросив у Володимира для друку в газеті щось з його прози. Він з великої скромності не дуже й хотів виходити на читача, та все ж ми з ним тоді опублікували в газеті його чудове оповідання “Руда курка”. Багато хто тоді був вражений, звідки у молодого літератора, що виріс в російськомовному оточенні, у його прозі така блискуча українська мова.
Словом, найкращі вітання Володимирові з його з ювілеєм ! І чекаємо його нових публікацій і, звичайно ж, нових зустрічей з актором у його добре відомих виставах, і у прем’єрах театру.
Петро АНТОНЕНКО.
| Коментарі (0) |