Сьогодні день народження Івана Плюща

11 вересня 1990 року я та Іван Заєць Іван Заєць вирішили привітати першого заступника голови ВР Івана Плюща з ДН. Роль Івана Степановича при ухваленні Декларації про державний суверенітет України була вирішальною і ми, рухівці-опозиціонери, про це добре пам’ятали.

Вітати Плюща надумали ми вже після засідань комітетів ВР і, пам’ятаю, почувалися трохи ніяково, бо були з порожніми руками – тобто без подарунків і без квітів. Зайшовши до кабінету Івана Степановича, зніяковіли ще більше – бо вздовж і впоперек все було заставлено снопами квітів. Напругу розрядив Заєць, сміливо запитавши Івана Степановича чи можемо ми його привітати але без дарунків?

Плющ, усміхаючись на це відповів так: - Заходьте, хлопці, сідайте, і подарунками не морочтесь, бо все оце, що бачите – це ж не мені. Це посаді. А я точно знаю, що ви прийшли привітати мене.

Після цих щирих привітань особисто у мене склалися дуже довірливі стосунки з Іваном Степановичем. У подальшому саме завдячуючи позиції Плюща Верховна Рада підтримала всі надважливі для України пропозиції спеціальної робочої групи, яку я очолював, у темі ядерно зброї. Серед яких зокрема закон, згідно з яким ядерна зброя на території України стала власністю України .

Прокремлівська виконавча влада України ВСУПЕРЕЧ рішенням ВР віддала всю ядерку росії, що обумовило нинішню страшну війну. Але це інша історія, про яку я писав і не раз.
А от Іван Степанович Плющ у моїй пам’яті лишається одним з небагатьох і найбільших українських державців.

Юрій КОСТЕНКО