Славимо Його без русского "мира"
Христос Народився! СлАвимо Його! І цей допис - про ідентичність, найперше мовну.
Я народився в Ніжині, на Чернігівщині, коли місто, регіон і вся Україна були в складі СССР. Я вчився в російській школі, але звільнений від української мови не був за бажанням батьків. У бібліотеці я був улюбленим читачем і одним із тих, хто не відмовлявся "брать книги на укрАинском". Тому "Три мушкетери", "Острів скарбів" і "Діти капітана Гранта" були доступніші на абонементі, ніж російськомовні аналоги - в читальному залі.
Відтак у нас святкували Різдво, навіть ходили колядувати. Це були більше ритуали, данина, але не аж такі традиції, які були, скажімо, в підрадянській Галичині. Тож деякі слова, мовні звороти і побажання в мене від народження інші. Наприклад, слово "дупа" в Ніжині не вживали ніколи. Так само, як не говорили і не говорять "ся напив, ся народив, ся втомив" тощо. Ну і тверде "и" замість "і" в певних словах - теж мовна ідентичність мого регіону.
Це не наслідки русифікації. Наслідки русифікації та радянізації - в Партії регіонів, Слузі народу, ОПЗЖ (а їх же жопами називають, не дупами ). Це просто така мовна ідентичність. Нема правильної або неправильної української. До речі, "слАвити", а не "славІти", здається, унормовано.
Та навіть якщо не так - я не філолог з дипломом і званнями. Я носій та популяризатор української мови. Якою б кому вона не здавалася. Тому, як для ніжинця, для мене не "Христос ся Рождає", А "Христос Рождається". І не "СлавІмо Його", а "СлАвимо Його". Суть свята не міняється. Головне - аби відтепер робити це 24-25 грудня. Хоча хто святкує 6-7 січня - не гріх, не є гріх, гріх не є. Важливіше - щоб не в русском контексте і без русского мира.
Андрій КОКОТЮХА
Я народився в Ніжині, на Чернігівщині, коли місто, регіон і вся Україна були в складі СССР. Я вчився в російській школі, але звільнений від української мови не був за бажанням батьків. У бібліотеці я був улюбленим читачем і одним із тих, хто не відмовлявся "брать книги на укрАинском". Тому "Три мушкетери", "Острів скарбів" і "Діти капітана Гранта" були доступніші на абонементі, ніж російськомовні аналоги - в читальному залі.
Відтак у нас святкували Різдво, навіть ходили колядувати. Це були більше ритуали, данина, але не аж такі традиції, які були, скажімо, в підрадянській Галичині. Тож деякі слова, мовні звороти і побажання в мене від народження інші. Наприклад, слово "дупа" в Ніжині не вживали ніколи. Так само, як не говорили і не говорять "ся напив, ся народив, ся втомив" тощо. Ну і тверде "и" замість "і" в певних словах - теж мовна ідентичність мого регіону.
Це не наслідки русифікації. Наслідки русифікації та радянізації - в Партії регіонів, Слузі народу, ОПЗЖ (а їх же жопами називають, не дупами ). Це просто така мовна ідентичність. Нема правильної або неправильної української. До речі, "слАвити", а не "славІти", здається, унормовано.
Та навіть якщо не так - я не філолог з дипломом і званнями. Я носій та популяризатор української мови. Якою б кому вона не здавалася. Тому, як для ніжинця, для мене не "Христос ся Рождає", А "Христос Рождається". І не "СлавІмо Його", а "СлАвимо Його". Суть свята не міняється. Головне - аби відтепер робити це 24-25 грудня. Хоча хто святкує 6-7 січня - не гріх, не є гріх, гріх не є. Важливіше - щоб не в русском контексте і без русского мира.
Андрій КОКОТЮХА
| Читайте також |
| Коментарі (0) |