Радянське мислення членкинь

Коли я вчився в школі, ми часом любили після уроків зайти в хлібний, такий був колись у Ніжині на початку Гоголівської. У той час завозили свіжий, ще гарячий "круглий", як ми його називали. Купували четвертинку, зі смаком не з'їдали - зжирали на ходу.

А потім... класна керівниця попередила клас, і не лише наша нас. Мабуть, була загальна вказівка. Суть попередження: їсти на вулиці чорний хліб не можна.

Ніжин - історичне місто. У нас, серед іншого, дуже відомий інститут (тоді ще, зараз університет). Отже, у Ніжині бувають іноземці. З капкраїн. А тепер уявіть, казали нам, як ви, радянські школярі, працюєте на буржуазну пропаганду: йдете по вулиці, їсте чорний хліб, жадібно. У нас що, крім хліба їсти нема чого? Це не вигадка. Це з тієї ж серії, що слухати рок, носити джинси і не стригтися - піддаватися американській пропаганді. Отже, антирадянська твоя суть, школяре...

Маразм? Ага. Але такий самий маразм, коли членкині заявляють: "Хто проти слова "психологиня" - той працює на російську пропаганду. Хто не згоден із історикинями, той згоден із росіянами". І так далі. Аж до "несприйняття Фаріон означає, що ви - проросійські і працюєте за їхніми методиками". Російська пропаганда існує. Але тицяти її туди, де її нема - це типова більшовицька практика, коли єдиним аргументом за маразм і зло було "ви піддаєтесь буржуазному впливу". Не один в один, але дуже схоже.

Андрій КОКОТЮХА