Скільки противників Пуйла в "імперії зла"?
Впродовж квітня дуже уважно переглядав російські ютуб-канали. По декілька раз, аби визначити їхні політичні позиції. Як не дивно, застосував методологію своєї дисертації з історії української (звичайно, російськомовної) журналістики пореформеної «імперії зла». До речі, цю ідіому приписують Рональдові Рейгану, а насправді автор – його радник Ричард Пайпс (див. фундаментальне книжище фахового історика «Russia Under Tsars»)…
Таким чином, я визначив опозиційні російські нет-медіа (не всі, само собою): ультраправі (тобто чорносотенні); монархічні (неокадетські); воєнно-диктаторські (а ля Корнілов чи Денікін); ліберальні (буржуазно-демократичні на зразок Морозова і Терещенка); демократичні (кшталту Керенського, Набокова, Буніна); революційно-демократичні (так-так, у дусі Герцена і Чернишевського); соціалістичні (неоесерівські); комуністичні (псевдомарксистські).
Що в мене вийшло?? За показником постійних користувачів – понад 20.000.000. А за рівнем переглядів – майже вдвічі більше. Приклад. У сайту «Республика Бурятия» було на початку квітня боизько 2.000 постійних глядачів (зараз – на порядок більше), та коли в прямому етері пролунали заклики до виходу Бурятії зі складу «імперії зла» - випуски цього каналу переглянуло майже 2.000.000.
Ще один важливий нюанс. У «тюрмі народів» дивляться й українські російськомовні сайти – «Крым-Реалии», «Дмитрий Гордон», «Иван Яковина» etc. Конкретно: інтерв’ю Юрія Швеця (однокурсника Пуйла) Дмитрові Гордону переглянуло майже 5.000.000. Гадаю, це переважно росіяни. Власники комп’ютерів, а додаймо ще ж і їхніх родичів, друзів, сусідів…
Резюме. За моїми підрахунками, з 82.000.000 працездатних (комп'ютеризованих) громадян пореформеної «імперії зла» понад 65-70.000.000 – явні противники сталіністського режиму Пуйла. Це суперечить даним прокремлівських соціологів. Хай ці "товарищи ученыи, доценты с кандидатами" (Висоцький) оскаржать мою емпірику... А те, що майже всі нет-медіа – українофобські, залишаю поза кадром. До чергового контент-аналізу.
Віталій ДОВГИЧ
Таким чином, я визначив опозиційні російські нет-медіа (не всі, само собою): ультраправі (тобто чорносотенні); монархічні (неокадетські); воєнно-диктаторські (а ля Корнілов чи Денікін); ліберальні (буржуазно-демократичні на зразок Морозова і Терещенка); демократичні (кшталту Керенського, Набокова, Буніна); революційно-демократичні (так-так, у дусі Герцена і Чернишевського); соціалістичні (неоесерівські); комуністичні (псевдомарксистські).
Що в мене вийшло?? За показником постійних користувачів – понад 20.000.000. А за рівнем переглядів – майже вдвічі більше. Приклад. У сайту «Республика Бурятия» було на початку квітня боизько 2.000 постійних глядачів (зараз – на порядок більше), та коли в прямому етері пролунали заклики до виходу Бурятії зі складу «імперії зла» - випуски цього каналу переглянуло майже 2.000.000.
Ще один важливий нюанс. У «тюрмі народів» дивляться й українські російськомовні сайти – «Крым-Реалии», «Дмитрий Гордон», «Иван Яковина» etc. Конкретно: інтерв’ю Юрія Швеця (однокурсника Пуйла) Дмитрові Гордону переглянуло майже 5.000.000. Гадаю, це переважно росіяни. Власники комп’ютерів, а додаймо ще ж і їхніх родичів, друзів, сусідів…
Резюме. За моїми підрахунками, з 82.000.000 працездатних (комп'ютеризованих) громадян пореформеної «імперії зла» понад 65-70.000.000 – явні противники сталіністського режиму Пуйла. Це суперечить даним прокремлівських соціологів. Хай ці "товарищи ученыи, доценты с кандидатами" (Висоцький) оскаржать мою емпірику... А те, що майже всі нет-медіа – українофобські, залишаю поза кадром. До чергового контент-аналізу.
Віталій ДОВГИЧ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |