реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОЛІТИКУМ

Бурятський путін

Суб’єкт, схожий на правителя росії владіміра путіна, відвідав республіку Бурятію, яка стала одним з лідерів за кількістю загиблих на війні з Україною.

На відміну від кремлівського путіна, бурятський більш говірливий, енергійний, не позбавлений почуття гумору й навіть зухвалості.

Бурятія, на відміну від сусідньої Туви, де росіян залишилося обмаль, це все-таки російський регіон: із 960 тисяч населення майже 65 відсотків — росіяни і лише третина буряти. На авіаційному заводі в Улан-Уде до путіна привели заздалегідь обраних працівників.

«Розумієте, ми багатонаціональна країна — таки це русскій мір. Якщо ви поспілкуєтеся з людьми, які приїжджають звідти (із зони бойових дій), я з ними зустрічався, вони нічим не відрізняються від нас з вами, нічим, вони такі самі, як і ми. Вони — частина нас, частина нашого народу. Як же їх можна кинути?» — переконував бурятів об’єкт, схожий на путіна.

Правитель росії все-таки бурятів кинув з перших днів війни, коли представників малого народу перетворив на гарматне м’ясо. Чомусь з невеличкої Бурятії в путінській авантюрі загинуло більше людей, ніж із дванадцятимільйонної москви. Цієї любові буряти путіну не забудуть.

Стрім діалогу путіна з бурятами опублікував кремлівський сайт. Представнику заводу дозволили поставити заздалегідь заготовлене запитання про найболючішу проблему республіки — газифікацію та екологію.

Мільярди кубічних метрів газу за безцінь газопроводом «Сила Сибіру» переправляють до Китаю, а Бурятія та інші регіони Сибіру досі не газифіковані. Десятки років сибіряки запитують кремль: чи прийде до них газ? Треба ж лише на сотню кілометрів протягнути труби, щоб дві третини населення отримали газ, який добувають у Тюменській, Омській, Томській, Іркутській областях та Якутії, а Сибір живе без блакитного палива.

Розчарувавши обраних працівників авіаційного заводу в Улан-Уде, бурятський путін нічого конкретного на це запитання не відповів.

— Майже 15 років проблема із газифікацією не вирішується. Хотілося б отримати якісь конкретні рішення щодо газифікації нашого регіону.

Є проект «Сила Сибіру-2», він проходить через сусідню Іркутську область, трохи торкається віддалених районів Бурятії і прямує до Монголії. Хотілося б, щоб ви про це щось сказали, — допитувався учасник зустрічі.

Бурятський путін відповів, що за Уралом проживає 12 мільйонів осіб, і це дуже мало, щоб газифікувати Сибір та Далекий Схід і до кожного провести трубу. Оскільки зараз труба прокладена до Владивостока, є ідея об’єднати європейську частину газопроводів та далекосхідну. Через те, що експортні ціни на газ вищі, ніж усередині країни, газифікувати Бурятію можна буде, якщо прокладуть експортну трубу. Ось таку головоломку видав бурятам бурятський путін.

Виступаючи недавно на красноярському економічному форумі, губернатор області андрєй усс заявив, що протягом останніх п’яти років тільки й мови про «Силу Сибіру», і сибіряки більше не можуть нескінченно чекати й орієнтуватимуться на інші джерела енергії.

Газу нема й скоро не буде — така ідеологія для окраїн путінського «русского мира». Натомість буряти можуть пишатися тим, що в Улан-Уде на постаменті встановлена найбільша в світі голова Леніна вагою 42 тонни і висотою 7,7 метра. Як нагадування, що Бурятія — «русский мир».

Богдан КУШНІР, "Голос України"



Теги:розпад Росії, російсько - українська війна, Бурятія, Богдан Кушнір


Читайте також






Коментарі (0)
avatar