Скандал на "Коронації слова"

Не навколо нашої з Ларисою Ніцой премії за кращий анімаційний сценарій. І не навколо «модних» тепер гендерних проблем. Та й скандалом я це назвав лише для того, щоб привернути більшу увагу своїх читачів . Проте, значення цього «скандалу» виходить далеко за межі конкурсу та й взагалі літератури. Бо йшлося про політичну відповідальність правлячого класу.

Отже, події, свідком яких я став, розгорталися так. Після короткого інтерв’ю в кулуарах я повернувся до колонної зали і почув милі моєму серцю слова про відповідальність за розв’язання війни і анексію Криму, за пропаганду «руского міра», за плюндрування української мови, за блокування економічних реформ і ще багато чого. І виголошував ці святі слова не якийсь запрошений політик. І зверталися ці слова не до чогось або когось абстрактного і далекого. Гнівну тираду емоційно і щиро виголошував президент «Коронації слова» Юрій Логуш. І адресувалися вони екс-Голові парламенту і Соціалістичної партії Олександру Морозу, який стояв поруч на сцені і приголомшливо мовчав. Ю.Логуш вимагав від колишнього лідера комуністичної «групи 239» вибачення за свою минулу антиукраїнську позицію. Ю.Логуш вимагав визнання, що саме тодішня діяльність О.Мороза посприяла слабкості сучасної України і наблизила війну з «братньою» О. Морозу Росією. Зал, який не завжди уважно дослухається до сценічних промов на мить принишк, а згодом зірвався гучними оплесками. І кожна овація зали вбивали цвях за цвяхом у надії колишніх і теперішніх можновладців залишитися безкарними за свої політичні і кримінальні злочини.

На жаль, погано розчув Морозові виправдання. Здається там було щось про любов до України, її мови, Т.Шевченка. Я того не чув не лише через слабку озвучку. Я згадував дії Олександра Мороза по боротьбі з українською незалежністю, нав’язування автономії Кримської області, блокуванню державного статусу української мови і мавпуванню усього російського. Згадувалися його нещадні дискусії з Вячеславом Чорноволом навколо здавалося б очевидних для суверенної держави речей, які нам, рухівцям доводилося буквально вигризати. А в цей час Мороз і «морозята» кепкували з нас, висміювали у своїх засобах масової інформації, лякали нами «східняків».

Дякую безстрашному і принциповому Юрію Логушу! Не за премію нашій родині. До неї він має лише опосередковане відношення, бо це рішення експертів. Дякую йому за позицію і приклад! Нехай тепер усі політики знають, що «розплата» неминуча. І вона буде публічною. Запам’ятайте це Лілія Гриневич, Ірина Подоляк, Євгени Мураєво-чєрвонєнки та інші гнобителі української мови та їхні посіпаки. Не будьте як Мороз, а то соромно буде.

Андрій НІЦОЙ