Сирія без істини
Атакуючі повстанці Алеппо ненавидять Асада, путіна та Іран, але вони теж терористична організація, як Аль-Каїда, різного роду джихадисти тощо, які об'єдналися, щоб встановити свій релігійний режим, для більшості сунітського населення в Сирії (85%). Вони проти меншини алавітів, християн, ісидів та інших (разом 15% населення). Ця меншість і складає хребет найвірніших людей режиму Асада.
Туреччина підтримує цих терористів у їхньому підйомі, безпосередньо постачала та закривала очі на існування в Сирії ІДІЛ. Тобто Туреччина веде війну за фактичне встановлення ісламського релігійного режиму в Сирії, який безпосередньо залежатиме від Анкари та волі Ердогана на Півночі.
Тому знайте, що обидві сторони конфлікту жахливі. Що Асад, якого підтримує путін, що повстанці, яких ще недавно американці бомбили з Даешем за компанію, і вони собою не являють нічого доброго.
Ізраїль можливо втратить свого ворога Асада, і вплив іранських шиїтів у країні, якщо до влади прийдуть релігійні суніти, значно послабне на деякий час. Хезболла, ймовірно, отримає дуже серйозний виклик проти себе. Але в довгостроковій перспективі це означає, що на ізраїльськім кордоні зросте новий вид мегагази з 15 мільйонами ісламістського населення та прямою підтримкою Туреччини. Тобто, якщо щось почнеться на півночі Ізраїлю, то, з цим новим режимом, Газа виглядатиме квіточками. Чи варто щось святкувати в такій ситуації?
Не відомо, як на все це відреагує Іран. Асад, його союзник і встановлення сунітського режиму в Сирії є прямим викликом пануванню шиїтів у всьому регіоні північного Близького Сходу від Тегерану до Бейруту. Тому, втручання Ірану та Хезболли на стороні Асада, можливе, підігріте російською зброєю. Хезболла відіграла дуже важливу роль у перемозі джихадистів Даеш та інших на боці Асада у останній війні в Сирії 2015-2017 роках.
Але той факт, що арабському соціалізму Насера наказують довго жити в останній арабській соціалістичній країні, заміненій набагато більш фундаментальним релігійним режимом протерористичних організацій, говорить про багато в регіоні. І давайте не забувати, що це та сама Аль-Каїда, яка сидячи в печерах в Афганістані, планувала і виконала теракт 11 вересня в Америці.
Так, диктаторська армія Башара Асада за підтримки російського диктатора путіна зазнала поразки від ісламістської групи HTSH (Хаят Тахрір аш-Шам, дочка Аль-Каїди) за підтримки турецького диктатора Реджепа Ердогана. Але при будь-яких варіантах добре майбутнє не світить сирійцям.
У разі поразки Асада алавити стикаються з справжнім геноцидом, а на місці сучасної Сирії, ймовірно, з'явиться інша Ісламська держава (крім тієї, що побудована Талібами в Афганістані). Або військова диктатура, як єгипетська. У кращому випадку, абсолютна ісламська монархія, як саудівці (долі курдів не позаздриш в жодному випадку). На жаль, будь-яка арабська весна завжди закінчується радикальним ісламом або режимом військовим.
Саудівці дуже в поганих стосунках з турками. Особливо після того, як саудівці порізали на шматки арабського кореспондента у їхньому посольстві. І їм не подобається задум Ердогана про ісламізм. Саме тому і СА, і Єгипет радикально проти режимів, які підтримує Ердоган. Усі шейхи заливу разом із СА, крім Катару, який має власні інтереси та зв'язки і з Тегераном і з Анкарою.
Тому, російські та турецькі інтереси можуть зіткнутися безпосередньо. А Америка мабуть не застосує статтю 5 НАТО для захисту Туреччини в цьому випадку, навіть якщо вона вийде з НАТО. Туреччина розпочала цей бенкет - хай самі розбираються.
Анатолій ВОЙТКО
Туреччина підтримує цих терористів у їхньому підйомі, безпосередньо постачала та закривала очі на існування в Сирії ІДІЛ. Тобто Туреччина веде війну за фактичне встановлення ісламського релігійного режиму в Сирії, який безпосередньо залежатиме від Анкари та волі Ердогана на Півночі.
Тому знайте, що обидві сторони конфлікту жахливі. Що Асад, якого підтримує путін, що повстанці, яких ще недавно американці бомбили з Даешем за компанію, і вони собою не являють нічого доброго.
Ізраїль можливо втратить свого ворога Асада, і вплив іранських шиїтів у країні, якщо до влади прийдуть релігійні суніти, значно послабне на деякий час. Хезболла, ймовірно, отримає дуже серйозний виклик проти себе. Але в довгостроковій перспективі це означає, що на ізраїльськім кордоні зросте новий вид мегагази з 15 мільйонами ісламістського населення та прямою підтримкою Туреччини. Тобто, якщо щось почнеться на півночі Ізраїлю, то, з цим новим режимом, Газа виглядатиме квіточками. Чи варто щось святкувати в такій ситуації?
Не відомо, як на все це відреагує Іран. Асад, його союзник і встановлення сунітського режиму в Сирії є прямим викликом пануванню шиїтів у всьому регіоні північного Близького Сходу від Тегерану до Бейруту. Тому, втручання Ірану та Хезболли на стороні Асада, можливе, підігріте російською зброєю. Хезболла відіграла дуже важливу роль у перемозі джихадистів Даеш та інших на боці Асада у останній війні в Сирії 2015-2017 роках.
Але той факт, що арабському соціалізму Насера наказують довго жити в останній арабській соціалістичній країні, заміненій набагато більш фундаментальним релігійним режимом протерористичних організацій, говорить про багато в регіоні. І давайте не забувати, що це та сама Аль-Каїда, яка сидячи в печерах в Афганістані, планувала і виконала теракт 11 вересня в Америці.
Так, диктаторська армія Башара Асада за підтримки російського диктатора путіна зазнала поразки від ісламістської групи HTSH (Хаят Тахрір аш-Шам, дочка Аль-Каїди) за підтримки турецького диктатора Реджепа Ердогана. Але при будь-яких варіантах добре майбутнє не світить сирійцям.
У разі поразки Асада алавити стикаються з справжнім геноцидом, а на місці сучасної Сирії, ймовірно, з'явиться інша Ісламська держава (крім тієї, що побудована Талібами в Афганістані). Або військова диктатура, як єгипетська. У кращому випадку, абсолютна ісламська монархія, як саудівці (долі курдів не позаздриш в жодному випадку). На жаль, будь-яка арабська весна завжди закінчується радикальним ісламом або режимом військовим.
Саудівці дуже в поганих стосунках з турками. Особливо після того, як саудівці порізали на шматки арабського кореспондента у їхньому посольстві. І їм не подобається задум Ердогана про ісламізм. Саме тому і СА, і Єгипет радикально проти режимів, які підтримує Ердоган. Усі шейхи заливу разом із СА, крім Катару, який має власні інтереси та зв'язки і з Тегераном і з Анкарою.
Тому, російські та турецькі інтереси можуть зіткнутися безпосередньо. А Америка мабуть не застосує статтю 5 НАТО для захисту Туреччини в цьому випадку, навіть якщо вона вийде з НАТО. Туреччина розпочала цей бенкет - хай самі розбираються.
Анатолій ВОЙТКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |