Шкіц до Шевченка
Щоб зрозуміти хоч частково значення Тараса Шевченка для українців - уривок з моєї книжки "Сто днів Широкої війни" про демонстрацію в день народження Шевченка в окупованій росіянами Городні. Прикордонній Городні! Це був 2022 рік.
"... Вони йшли рішучим кроком, суворі, навіть жінки в темному, хоча раніше з такої нагоди визорилися б покрасивіше. Але зараз не до краси. І вони йшли - не без страху, бо то природня реакція людини, яка знає, що може ось зараз пролунати смертоносний постріл. Але йшли. З величезним розгорнутим українським прапором, за який трималися, як за віру, з меншими прапорами на держаках, що своїми яскравими життєтворчими кольорами компенсували сірість одягу, дня холодного березневого, і давали притрушеним страхом душам надію, а у душонках ворогів сіяли інший страх - страх неминучої поразки. Вони йшли і попереду рішуче крокував міський голова Андрій Богдан.
Це - Городня. Зо два десятки кілометрів до кордону. Місто під російською окупацією. Українці йшли вшанувати Тараса Шевченка. І якась жінка вигукнула першою, подолавши страх, як клубок у горлі, а її вигук підхопили: "Слава Україні! Героям слава! Україна понад усе!".
...І якийсь бункерний щур заповзявся зі своїми безмозкими орками перемогти оцей народ?".
Василь ЧЕПУРНИЙ
"... Вони йшли рішучим кроком, суворі, навіть жінки в темному, хоча раніше з такої нагоди визорилися б покрасивіше. Але зараз не до краси. І вони йшли - не без страху, бо то природня реакція людини, яка знає, що може ось зараз пролунати смертоносний постріл. Але йшли. З величезним розгорнутим українським прапором, за який трималися, як за віру, з меншими прапорами на держаках, що своїми яскравими життєтворчими кольорами компенсували сірість одягу, дня холодного березневого, і давали притрушеним страхом душам надію, а у душонках ворогів сіяли інший страх - страх неминучої поразки. Вони йшли і попереду рішуче крокував міський голова Андрій Богдан.
Це - Городня. Зо два десятки кілометрів до кордону. Місто під російською окупацією. Українці йшли вшанувати Тараса Шевченка. І якась жінка вигукнула першою, подолавши страх, як клубок у горлі, а її вигук підхопили: "Слава Україні! Героям слава! Україна понад усе!".
...І якийсь бункерний щур заповзявся зі своїми безмозкими орками перемогти оцей народ?".
Василь ЧЕПУРНИЙ
Читайте також |
Коментарі (0) |