реклама партнерів:
Головна › Новини › СУСПІЛЬСТВО

Що стоїть за білоруським переляком?

Білоруси заявили про підготовку українцями (звісно, з американцями - вони для постсовєтських людей основні вороги) нападу на мирну і незлобиву Білорусь.

«Ми маємо інформацію, що Україна перекидає війська, озброєння і військову техніку до наших кордонів. Зокрема, на Житомирщині розташовані американські бойові машини піхоти, реактивні системи залпового вогню, важка далекобійна артилерія та інша техніка», – заявив заступник командувача силами спеціального призначення з ідеологічної роботи збройних сил Білорусі Вадим Лукашевич.

За його словами, Україна нібито перекидає «велику кількість особового складу» до білоруського кордону, а «в низці мінно-вибухових загороджень є проходи», які, на його думку, призначені для диверсійно-розвідувальних груп.

В той же час міністерство оборони Білорусі заявило про розгортання батальйону реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) “Полонез” на кордоні з Україною у відповідь на “складну ситуацію” та в межах спонтанної перевірки готовності.

Білоруський державний прикордонний комітет заявив, що 26 червня білоруські сили збили нібито безпілотник проукраїнського Російського добровольчого корпусу (РДК) поблизу українсько-білоруського кордону в Гомельській області.

Україна спростувала білоруські страхи, виділивши для цього речника прикордонної служби, що показує ставлення нашої сторони до білоруських волань.

Але що може означати білоруське волання?

Підготовка провокації за прикладом німців з поляками чи росіян із фіннами - для втягнення Білорусі у війну? Ну, вона й так у війні - до речі, про це мало говорять, але в Михайло-Коцюбинському під Черніговом стояли білруські військові під час російської окупації у лютому- березні 2022 року. Стояли довго, бо коли рипнулися далі, то від українців отримали по самі гланди під Якубівкою- Мажугівкою. Допомагає Білорусь агресору і зараз - технікою, навчанням і т.д. Але у відкриту війну білоруси не вступають.

Чи ж вступлять? Досі політика диктатора Лукашенка полягала у лавіруванні між вимогами Москви і небажанням своєї армії втягуватися у небезпечну затію. Якби Україна впала спочатку, о, тоді Лукашенко вже б потягнувся за Чернігівською областю, потираючи руки. Але - обломилося.

Думаю, що й теперішні маневри Лукашенка є лише спробою заспокоїти Путіна - мовляв, стою на сторожі спільного інтересу, охороняю кордон від підступного Заходу і України. Не більше. Бо інакше - спроба нападу на Україну - була б самогубчою для бульбяного диктатора.

Василь ЧЕПУРНИЙ



Теги:Україна - Білорусь, Василь Чепурний, російсько - українська війна


Читайте також






Коментарі (0)
avatar