реклама партнерів:
Головна › Новини › СУСПІЛЬСТВО

Ще раз про камінь спотикання

05-Груд-18 904 0.0 1
У Ніжині останнім часом точиться палка дискусія про "пам'ятні камні". Суперечка набула політизованого характеру, сторони звинувачують одна одну, мовляв, хтось хоче увічнити історичну пам'ять, а хтось не хоче...
На мій погляд, проблема в іншому. Насправді ромадськість Ніжина не проти увічнення пам'яті видатних державників України. Проблема у підході до цієї справи. Якщо хочете, в безсистемності цього увічнення та в непродуманій ідейній та естетичній стороні. Спробую пояснити!

Я вважаю, що мало наставити по Ніжину диких валунів. Треба це робити з розумом! Ось, наприклад, поставили цього літа пам'ятний знак Ніжинському полку, але ж справу до кінця не доведено! Подивіться на фото: проект, як це мусило б бути, і реально, що маємо. Камінь кинули, посвятили, а надалі про нього забули!

Або, наприклад, бралася партія "Свобода" спорудити пам'ятний знак Героям Крут, обіцяли до сторіччя у 2018 році, а до того поставили тимчасовий дерев'яний хрест... Навіть замовили проект! Начеб то... Але сторіччя відгуло, а в результаті - у Ніжині не видно ні пам'ятника, ні "Свободи"...

Або, питання увічнення Карла ХІІ, шведського короля. Так, був союзником Мазепи. Але самі шведи його вважають суперечливим правителем та авантюрником, чиє королівство скінчилося катастрофою... У Ніжині ніколи не був. Навіть його війська в Ніжин не входили. Так чи не краще нам увічнити українського державника гетьмана Мазепу, який у Ніжині бував неодноразово та спільно з митрополитом Стефаном Яворським будував Благовіщенський монастир? Ось на стінах цього монастиря й потрібна меморіальна дошка! А щодо шведських союзників Мазепи, то якщо на Ніжинщині є могили шведських вояків 1708-1709 років, то чи не краще було б упорядкувати ці могили відповідними меморіальними пам'ятниками?

Або, наприклад, Ніжинський полковник Іван Золотаренко, будівничий Миколаївського собору, наказний гетьман та шурин Богдана Хмельницького, який звільнив Білоруські землі під час походу 1654-1655 років? Б.Хмельницький бачив у ньому свого наступника, і якби Золотаренко не загинув у 1655 році, то, можливо, вся історія України була б іншою!

Або полковник Прокіп Шумейко, герой Визвольної війни 1648-1655 років, який взяв штурмом польську фортецю Кодак? А небіж Мазепи полковник Іван Обідовський, який залишив пам'ять у Ніжині старовинним "Графським садом"-Обідовщиною?

Натомість, ми пропонуємо поставити ще одного валуна художнику Карлу Брюллову, безумовно талановитому майстру, учителю Тараса Шевченка. Але ж Брюллов у Ніжині жодного разу не був! Натомість ніхто не згадує про ніжинців та вихованців Ніжинського Ліцею, які теж брали активну участь у викупі Кобзаря - художника Венеціанова (ніжинського грека!), Євгена Гребінку, Аполлона Мокрицького, того ж самого О.Сошенка, який, хоч і не ніжинець, але працював у Ніжині вчителем у повітовому училищі...

До цього часу (а скільки на цю тему вже переговорено!) немає пам'ятного знаку на місці будинку Дворянського зібрання, у якому ніжинці у 1846 році влаштували урочистий прийом Тарасу Шевченку... Будинок був знищений у другу світову війну, а на його місці зараз сквер Лисянського. Невже посеред скверу, поруч з навколосвітнім мореплавцем Лисянським, не знайдеться клаптика землі для невеличкого пам'ятного знаку перебуванню Кобзаря в нашому місті?

І зрештою, про естетичну сторону питання. Увічнення - це не просто поставити посеред газону, зарослого бур'янами, гранітний валун. Ви мені вибачте, це мусить бути красиво! Територія і місцерозташування пам'ятника мусить бути осмислена професійним архітектором, вона повинна вписатися в навколишній ландшафт, викликати позитивні емоції у глядачів! Повинен відбутися благоустрій навколишньої території. Зрештою, під камінь треба хоч якийсь постамент, а не розбиті бетонні балки...

Так що, шановні, громадськість не проти увічнення пам'яті героїв-державників. Громадськість проти дилетантського підходу!

На завершення у мене є пропозиція. В місті є спеціальна комісія, так ось нехай вона оголосить збір пропозицій щодо увічнення, вислухає думку громадськості, та запропонує обгрунтований план увічнення пам'яті видатних ніжинців. Можливо, варто вивчити досвід інших міст, де це питання вже позитивно вирішене. Та доручить архітектурній службі, художникам-професіоналам, розробити відповідні проекти. Думаю, що тоді не буде жодних проблем. А увічнення історичної пам'яті стане не профанацією, а справжнім патріотичним вихованням!
Ну а тепер - гайда! Кидайтеся мене критикувати!

о. Олександр МОРОЗОВ



Теги:нові пам'ятники, Крути, Олександр Морозов, Свобода, Ніжин


Читайте також



Коментарі (1)
avatar
0
1
Хто не дає владі створити фахову й патріотичну водночас комісію? Хто не дає їй залучити авторитетних архітекторів, дизайнерів, підрядників-виконавців?
І головне, хто не дає владі підхопити громадську ініціативу, ухвалити і виконати рішення з цих ініціатив? Це - робота всього апарату, залучення коштів не тільки окремих благодійників, а всієї громади, роз'яснювальна робота серед мешканців, наприклад про те, чому в Ніжині має бути вулиця Качуровського, а не Бєлінського? На жаль, у владі, а особливо при ній чимало людей з менталітетом радянського минулого. Час це змінити, інакше проблеми наростатимуть, місто дедалі відставатиме.
avatar