Сергій Наєв: «Лінію зіткнення на Донбасі ми контролюємо надійно»
Рівно рік тому Командувач об'єднаних сил обійняв посаду
Ольга БЕСПЕРСТОВА
«ФАКТИ»
Генерал-лейтенант ЗСУ Сергій Наєв народився 30 квітня 1970 року в Могилеві-Подільському Вінницької області. У 1991-1992 роках, після закінчення Московського вищого загальновійськового командного училища, він служив в Німеччині, потім перебував у розпорядженні командувача Далекосхідним військовим округом. У Збройних Силах України - з травня 1993 року.
У 2014 році Наєв керував сектором «Б», де йшли запеклі бої за Донецький аеропорт. Пізніше він очолював штаб оперативного командування «Південь», був командувачем оперативного командування «Схід», першим заступником командувача Сухопутних військ, заступником начальника Генерального штабу. 16 березня 2018 року призначений Командувачем об'єднаних сил. У всіх інтерв'ю генерал завжди підкреслює, що головна мета операції Об'єднаних сил і його особисто - повна реінтеграція Донбасу.
«Все вже давно зрозуміли, наскільки непослідовно і нелогічно поведінку країни-агресора»
- Сергію Івановичу, почнемо з головного. Поблизу нашого кордону стоїть ціла армада. Експерти кажуть, що до закінчення виборів Путін не зважиться на будь-які дії на фронті. Але після них - цілком можливо. Чи готові ми до масштабного наступу російських військ, якщо, не дай Бог, воно станеться?
- Прислухатися до думки експертів, звичайно, варто ... Але мені здається, що всі вже давно зрозуміли, наскільки непослідовною і нелогічною є поведінка країни-агресора. Усвідомлюючи це, ми повинні бути щохвилини і щомиті готові до будь-яких можливих викликів і загроз.
Війська Об'єднаних сил, якими мені випала честь командувати, постійно тренуються, відточуючи і вдосконалюючи свої навички, освоюють новітні озброєння тощо. На наших полігонах практично не припиняються навчання різного роду і рівня.
Безумовно, повномасштабне вторгнення це не позиційна війна з перманентними обстрілами. Але! Українська армія зразка 2019 року - це не ті малозабезпечені та неукомплектовані бригади і батальйони, які зустріли відкриту агресію п'ять років тому. ЗСУ за ці роки зросли чисельно, а головне - якісно: накопичили досвід, отримали новітні зразки озброєння і змінили тактику дій.
Констатую, що на даному етапі Об'єднані сили не раз демонстрували здатність не тільки відбивати удари 1-го і 2-го армійських корпусів (сформованих російським військовим керівництвом), а й наносити адекватні відповіді. Лінію зіткнення на Донбасі ми контролюємо надійно.
Однак слід бути об'єктивними: за чисельністю і озброєнням (враховуючи спектр озброєння і військової техніки, які знаходяться по той бік кордону) перевага на боці армії Російської Федерації. Тому в разі можливої повномасштабної агресії наш успіх буде залежати не тільки від стійкості солдатів і офіцерів, а й від консолідації українського народу, послідовності наших союзників і міжнародних партнерів, адже з такою загрозою реально впоратися можна тільки спільними зусиллями.
- Якщо порівняти озброєння, обмундирування, харчування і т.д. тих, хто стоїть на передовій, рік тому, коли ви вступили на посаду, і зараз, наскільки все змінилося?
- Взагалі наші ЗСУ за п'ять років значно змінилися, і ці зміни тривають постійно. За минулий рік надійшло багато нового озброєння і техніки, сто відсотків особового складу забезпечено зручним і функціональним обмундируванням для всіх сезонів року, істотно поліпшилося харчування - словом, зміни разючі. Причому зазначу, що в першу чергу забезпечуються всім необхідним частини і підрозділи, що виконують бойові завдання в районі проведення операції Об'єднаних сил. Я, мої заступники і весь командний склад приділяємо питанням забезпечення першорядну увагу, оскільки прекрасно розуміємо, наскільки це все впливає на морально-психологічний стан солдата, а значить, на його готовність виконувати поставлені завдання.
«Наші громадяни повинні розуміти, хто агресори і окупанти, а хто справжні захисники»
- Не шкодуєте, що взяли на себе таку колосальну відповідальність?
- Чому я повинен шкодувати? На долю ніколи не скаржуся. Майже три десятиліття служу українському народу - там, куди призначає командування. Якщо Верховний головнокомандувач вважає, що мій досвід, знання і, напевно, особисті якості можуть принести максимальну користь на цій ділянці, значить, буду виконувати поставлені завдання, і я їх виконую.
- Назвіть ваші досягнення і прорахунки за минулий рік.
- Хвалити себе не бачу сенсу. Щоденна робота Командувача об'єднаних сил сконцентрована в першу чергу на утриманні лінії зіткнення, недопущенні втрати бодай одного квадратного метра української землі і недопущення просування противника вперед. Це завдання виконано на сто відсотків.
Згадайте, як 23 серпня минулого року, в День державного прапора України, рота 4-ї бригади 2-го армійського корпусу російсько-окупаційних військ намагалася захопити наші позиції в районі Жолобка. Ця атака була відбита. Ворог зрозумів, що перед ним знаходяться сили, здатні відбити будь-які наступальні дії.
У числі досягнень назвав би в першу чергу те, з чого ми почали минулої весни, - створення зон безпеки. Тобто території, що наближені до району бойових дій, але безпечні для проживання, там цілком діє українська влада і працюють українські закони.
Наш принцип непорушний: треба робити все, щоб цивільне населення не відчувало якихось труднощів. Днями ООН опублікувала результати звіту: за період з квітня 2018 року, коли почалася операція Об'єднаних сил, зафіксовано найменшу кількість втрат серед мирних жителів цього регіону в порівнянні з попередніми роками. Хочу підкреслити: ці втрати пов'язані виключно зі злочинними діями російсько-окупаційних військ.
Ще ми не без успіху боремося з будь-якими проявами корупції та контрабандою, адже багато хто намагається нагріти руки на нелегальному переміщенні товарів в обидві сторони через лінію розмежування. З моменту початку операції Об'єднаних сил всі такі спроби жорстко присікаються, а товар конфіскується. Щомісяця до державного бюджету повертаємо десятки мільйонів гривень.
Дуже серйозні зусилля докладаємо для недопущення втрат серед військовослужбовців. Якщо такі трагедії трапляються, ретельно розбираємося в кожному випадку. Робимо все для того, щоб наші воїни були живі і здорові.
- Як складаються стосунки з місцевими органами влади? Чи відчуваєте ви підтримку населення? Або у нього негативне ставлення до армії?
- З обласними та районними військово-цивільними адміністраціями у нас склалися хороші робочі відносини і взаєморозуміння. Адже у нас спільна мета - відновлення державних кордонів України і зруйнованої бойовими діями інфраструктури Донецької і Луганської областей. Ми вносимо чималий внесок у відновлення регіону.
- Можна докладніше?
- Надаємо посильну гуманітарну допомогу мешканцям населених пунктах уздовж лінії зіткнення: ремонтуємо житло, сприяємо проведенню культурних заходів, особливо для дітей, реалізуємо ініційовану мною програму "Допомога Схід". Важлива ділянка роботи - розмінування території. Ще військовослужбовці Державної спеціальної служби транспорту відновили два мости - в Троїцькому Луганської області і на автошляху Попасна – Бахмут.
Що стосується підтримки з боку місцевого населення, скажу так: там проживає величезна кількість справжніх патріотів України, багато допомагають нам. Але, природно, вистачає і таких, хто ставиться до армії з побоюванням. В основному це ті, хто перебуває під психологічним впливом потужної російської пропаганди. Саме тому одне з наших важливих завдань - донесення до людей об'єктивної і правдивої інформації, в тому числі і поширення україномовного контенту в регіоні, і перешкоджання мовленню російських теле- і радіоканалів.
- Як перешкоджаєте?
- У нас є спеціальні технічні засоби, передані в підпорядкування Об'єднаних сил. Вони розташовані на відповідних висотах. З їх допомогою здійснюємо глушіння сигналу. Наші громадяни повинні розуміти, хто агресори і окупанти, а хто справжні захисники.
«Все буде Україна!»
- Більшість із тих, хто проживає в «ЛДНР», абсолютно зомбовані. Вони дуже бояться повернення України.
- Я завжди акцентую увагу, що мета операції Об'єднаних сил і моя як Командувача - звільнення всіх територій аж до державного кордону. Але крім цього завдання, яке нам доведеться вирішити, є завдання набагато глибше і серйозніше, ніж це може здатися на перший погляд: ми повинні повернути не тільки землі, але й громадян, зробити так, щоб більше ніхто не повірив фейкам російських пропагандистських ЗМІ, популістам і брехунам країни-агресора. Це велика, копітка, тривала і нелегка робота. І цей процес уже стартував.
Знаєте, спостерігаючи, як армія і військово-цивільні адміністрації допомагають людям, все більше і більше громадян, колись налаштованих проти ЗСУ, стають до нас більш лояльними. Впевнений, що не за горами той час, коли ніхто не буде поглядати на сусідню державу - де нібито вода мокріша, повітря - чистіше, а пенсії - вище. Все буде Україна!
- Практично кожного дня сепаратистські ЗМІ сповнені істерії через нібито «обстріли ЗСУ», демонструючи фото зруйнованих будинків, розповідаючи про поранених і т.д.
- Це наче в поганому анекдоті: звинувачує той, хто сам все накоїв.
Втім, вже не тільки ми, військові, а й пересічні українці звикли до подібної тактики російських і місцевого розливу пропагандистів, яких контролюють «з-за поребрика». Як тільки на тимчасово окупованій території ліквідують якогось незручного польового командира, відразу ж – інформаційний вкид про міфічні «укроДРГ». Як тільки бойовики цинічно обстріляють якесь село, їх ЗМІ сурмлять на весь світ, що це справа рук ЗСУ, хоча це повна маячня.
Незаперечне свідчення того, що плануються постановочні провокації, - поява напередодні в тому чи іншому населеному пункті російських журналістів. Це вірний знак, що щось буде. Людям треба цю особливість враховувати і бути пильними.
Можу запевнити, що Об'єднані сили ніколи - це я підкреслюю! - не ведуть вогонь по українських населених пунктах, адже там проживають наші співвітчизники. Ми твердо і послідовно дотримуємося Мінських домовленостей, а вогонь відкриваємо виключно у відповідь.
- За п'ять років війни в чому зневірився, а в чому, навпаки, став ще більш переконаним генерал Наєв?
- Без впевненості і переконань неможливо керувати людьми і вести їх за собою.
Генерал Наєв змінювався разом із країною. За цей період ми з колегами пройшли довгий складний шлях. Я не зневірився ні в чому, а ось переконання стали ще твердішими. Особливо в тому, що курс, який обрала наша країна - створення боєздатної армії, відродження і розвиток національної культури і традицій, мови, віри, поступальні кроки до членства в ЄС і НАТО - єдиний правильний.
- На окупованих територіях багато хто чекає звільнення. Однак все частіше в розмовах лунає фраза не «коли сюди повернеться Україна», а «якщо сюди повернеться Україна».
- Що б не говорили і не писали в ЗМІ про зомбованість живуть по той бік лінії зіткнення, насправді я чітко знаю одне: там наші співгромадяни. Причому дуже багато з них з нетерпінням чекають повернення української влади. Звертаючись до них, хочу сказати: ми не забули про вас, тому робимо все, щоб якомога швидше там у кожному місті та селі знову гордо майоріли українські прапори. Обіцяю: ми повернемося!
Ольга БЕСПЕРСТОВА
«ФАКТИ»
Генерал-лейтенант ЗСУ Сергій Наєв народився 30 квітня 1970 року в Могилеві-Подільському Вінницької області. У 1991-1992 роках, після закінчення Московського вищого загальновійськового командного училища, він служив в Німеччині, потім перебував у розпорядженні командувача Далекосхідним військовим округом. У Збройних Силах України - з травня 1993 року.
У 2014 році Наєв керував сектором «Б», де йшли запеклі бої за Донецький аеропорт. Пізніше він очолював штаб оперативного командування «Південь», був командувачем оперативного командування «Схід», першим заступником командувача Сухопутних військ, заступником начальника Генерального штабу. 16 березня 2018 року призначений Командувачем об'єднаних сил. У всіх інтерв'ю генерал завжди підкреслює, що головна мета операції Об'єднаних сил і його особисто - повна реінтеграція Донбасу.
«Все вже давно зрозуміли, наскільки непослідовно і нелогічно поведінку країни-агресора»
- Сергію Івановичу, почнемо з головного. Поблизу нашого кордону стоїть ціла армада. Експерти кажуть, що до закінчення виборів Путін не зважиться на будь-які дії на фронті. Але після них - цілком можливо. Чи готові ми до масштабного наступу російських військ, якщо, не дай Бог, воно станеться?
- Прислухатися до думки експертів, звичайно, варто ... Але мені здається, що всі вже давно зрозуміли, наскільки непослідовною і нелогічною є поведінка країни-агресора. Усвідомлюючи це, ми повинні бути щохвилини і щомиті готові до будь-яких можливих викликів і загроз.
Війська Об'єднаних сил, якими мені випала честь командувати, постійно тренуються, відточуючи і вдосконалюючи свої навички, освоюють новітні озброєння тощо. На наших полігонах практично не припиняються навчання різного роду і рівня.
Безумовно, повномасштабне вторгнення це не позиційна війна з перманентними обстрілами. Але! Українська армія зразка 2019 року - це не ті малозабезпечені та неукомплектовані бригади і батальйони, які зустріли відкриту агресію п'ять років тому. ЗСУ за ці роки зросли чисельно, а головне - якісно: накопичили досвід, отримали новітні зразки озброєння і змінили тактику дій.
Констатую, що на даному етапі Об'єднані сили не раз демонстрували здатність не тільки відбивати удари 1-го і 2-го армійських корпусів (сформованих російським військовим керівництвом), а й наносити адекватні відповіді. Лінію зіткнення на Донбасі ми контролюємо надійно.
Однак слід бути об'єктивними: за чисельністю і озброєнням (враховуючи спектр озброєння і військової техніки, які знаходяться по той бік кордону) перевага на боці армії Російської Федерації. Тому в разі можливої повномасштабної агресії наш успіх буде залежати не тільки від стійкості солдатів і офіцерів, а й від консолідації українського народу, послідовності наших союзників і міжнародних партнерів, адже з такою загрозою реально впоратися можна тільки спільними зусиллями.
- Якщо порівняти озброєння, обмундирування, харчування і т.д. тих, хто стоїть на передовій, рік тому, коли ви вступили на посаду, і зараз, наскільки все змінилося?
- Взагалі наші ЗСУ за п'ять років значно змінилися, і ці зміни тривають постійно. За минулий рік надійшло багато нового озброєння і техніки, сто відсотків особового складу забезпечено зручним і функціональним обмундируванням для всіх сезонів року, істотно поліпшилося харчування - словом, зміни разючі. Причому зазначу, що в першу чергу забезпечуються всім необхідним частини і підрозділи, що виконують бойові завдання в районі проведення операції Об'єднаних сил. Я, мої заступники і весь командний склад приділяємо питанням забезпечення першорядну увагу, оскільки прекрасно розуміємо, наскільки це все впливає на морально-психологічний стан солдата, а значить, на його готовність виконувати поставлені завдання.
«Наші громадяни повинні розуміти, хто агресори і окупанти, а хто справжні захисники»
- Не шкодуєте, що взяли на себе таку колосальну відповідальність?
- Чому я повинен шкодувати? На долю ніколи не скаржуся. Майже три десятиліття служу українському народу - там, куди призначає командування. Якщо Верховний головнокомандувач вважає, що мій досвід, знання і, напевно, особисті якості можуть принести максимальну користь на цій ділянці, значить, буду виконувати поставлені завдання, і я їх виконую.
- Назвіть ваші досягнення і прорахунки за минулий рік.
- Хвалити себе не бачу сенсу. Щоденна робота Командувача об'єднаних сил сконцентрована в першу чергу на утриманні лінії зіткнення, недопущенні втрати бодай одного квадратного метра української землі і недопущення просування противника вперед. Це завдання виконано на сто відсотків.
Згадайте, як 23 серпня минулого року, в День державного прапора України, рота 4-ї бригади 2-го армійського корпусу російсько-окупаційних військ намагалася захопити наші позиції в районі Жолобка. Ця атака була відбита. Ворог зрозумів, що перед ним знаходяться сили, здатні відбити будь-які наступальні дії.
У числі досягнень назвав би в першу чергу те, з чого ми почали минулої весни, - створення зон безпеки. Тобто території, що наближені до району бойових дій, але безпечні для проживання, там цілком діє українська влада і працюють українські закони.
Наш принцип непорушний: треба робити все, щоб цивільне населення не відчувало якихось труднощів. Днями ООН опублікувала результати звіту: за період з квітня 2018 року, коли почалася операція Об'єднаних сил, зафіксовано найменшу кількість втрат серед мирних жителів цього регіону в порівнянні з попередніми роками. Хочу підкреслити: ці втрати пов'язані виключно зі злочинними діями російсько-окупаційних військ.
Ще ми не без успіху боремося з будь-якими проявами корупції та контрабандою, адже багато хто намагається нагріти руки на нелегальному переміщенні товарів в обидві сторони через лінію розмежування. З моменту початку операції Об'єднаних сил всі такі спроби жорстко присікаються, а товар конфіскується. Щомісяця до державного бюджету повертаємо десятки мільйонів гривень.
Дуже серйозні зусилля докладаємо для недопущення втрат серед військовослужбовців. Якщо такі трагедії трапляються, ретельно розбираємося в кожному випадку. Робимо все для того, щоб наші воїни були живі і здорові.
- Як складаються стосунки з місцевими органами влади? Чи відчуваєте ви підтримку населення? Або у нього негативне ставлення до армії?
- З обласними та районними військово-цивільними адміністраціями у нас склалися хороші робочі відносини і взаєморозуміння. Адже у нас спільна мета - відновлення державних кордонів України і зруйнованої бойовими діями інфраструктури Донецької і Луганської областей. Ми вносимо чималий внесок у відновлення регіону.
- Можна докладніше?
- Надаємо посильну гуманітарну допомогу мешканцям населених пунктах уздовж лінії зіткнення: ремонтуємо житло, сприяємо проведенню культурних заходів, особливо для дітей, реалізуємо ініційовану мною програму "Допомога Схід". Важлива ділянка роботи - розмінування території. Ще військовослужбовці Державної спеціальної служби транспорту відновили два мости - в Троїцькому Луганської області і на автошляху Попасна – Бахмут.
Що стосується підтримки з боку місцевого населення, скажу так: там проживає величезна кількість справжніх патріотів України, багато допомагають нам. Але, природно, вистачає і таких, хто ставиться до армії з побоюванням. В основному це ті, хто перебуває під психологічним впливом потужної російської пропаганди. Саме тому одне з наших важливих завдань - донесення до людей об'єктивної і правдивої інформації, в тому числі і поширення україномовного контенту в регіоні, і перешкоджання мовленню російських теле- і радіоканалів.
- Як перешкоджаєте?
- У нас є спеціальні технічні засоби, передані в підпорядкування Об'єднаних сил. Вони розташовані на відповідних висотах. З їх допомогою здійснюємо глушіння сигналу. Наші громадяни повинні розуміти, хто агресори і окупанти, а хто справжні захисники.
«Все буде Україна!»
- Більшість із тих, хто проживає в «ЛДНР», абсолютно зомбовані. Вони дуже бояться повернення України.
- Я завжди акцентую увагу, що мета операції Об'єднаних сил і моя як Командувача - звільнення всіх територій аж до державного кордону. Але крім цього завдання, яке нам доведеться вирішити, є завдання набагато глибше і серйозніше, ніж це може здатися на перший погляд: ми повинні повернути не тільки землі, але й громадян, зробити так, щоб більше ніхто не повірив фейкам російських пропагандистських ЗМІ, популістам і брехунам країни-агресора. Це велика, копітка, тривала і нелегка робота. І цей процес уже стартував.
Знаєте, спостерігаючи, як армія і військово-цивільні адміністрації допомагають людям, все більше і більше громадян, колись налаштованих проти ЗСУ, стають до нас більш лояльними. Впевнений, що не за горами той час, коли ніхто не буде поглядати на сусідню державу - де нібито вода мокріша, повітря - чистіше, а пенсії - вище. Все буде Україна!
- Практично кожного дня сепаратистські ЗМІ сповнені істерії через нібито «обстріли ЗСУ», демонструючи фото зруйнованих будинків, розповідаючи про поранених і т.д.
- Це наче в поганому анекдоті: звинувачує той, хто сам все накоїв.
Втім, вже не тільки ми, військові, а й пересічні українці звикли до подібної тактики російських і місцевого розливу пропагандистів, яких контролюють «з-за поребрика». Як тільки на тимчасово окупованій території ліквідують якогось незручного польового командира, відразу ж – інформаційний вкид про міфічні «укроДРГ». Як тільки бойовики цинічно обстріляють якесь село, їх ЗМІ сурмлять на весь світ, що це справа рук ЗСУ, хоча це повна маячня.
Незаперечне свідчення того, що плануються постановочні провокації, - поява напередодні в тому чи іншому населеному пункті російських журналістів. Це вірний знак, що щось буде. Людям треба цю особливість враховувати і бути пильними.
Можу запевнити, що Об'єднані сили ніколи - це я підкреслюю! - не ведуть вогонь по українських населених пунктах, адже там проживають наші співвітчизники. Ми твердо і послідовно дотримуємося Мінських домовленостей, а вогонь відкриваємо виключно у відповідь.
- За п'ять років війни в чому зневірився, а в чому, навпаки, став ще більш переконаним генерал Наєв?
- Без впевненості і переконань неможливо керувати людьми і вести їх за собою.
Генерал Наєв змінювався разом із країною. За цей період ми з колегами пройшли довгий складний шлях. Я не зневірився ні в чому, а ось переконання стали ще твердішими. Особливо в тому, що курс, який обрала наша країна - створення боєздатної армії, відродження і розвиток національної культури і традицій, мови, віри, поступальні кроки до членства в ЄС і НАТО - єдиний правильний.
- На окупованих територіях багато хто чекає звільнення. Однак все частіше в розмовах лунає фраза не «коли сюди повернеться Україна», а «якщо сюди повернеться Україна».
- Що б не говорили і не писали в ЗМІ про зомбованість живуть по той бік лінії зіткнення, насправді я чітко знаю одне: там наші співгромадяни. Причому дуже багато з них з нетерпінням чекають повернення української влади. Звертаючись до них, хочу сказати: ми не забули про вас, тому робимо все, щоб якомога швидше там у кожному місті та селі знову гордо майоріли українські прапори. Обіцяю: ми повернемося!
| Читайте також |
| Коментарі (0) |