Художник з "бульдозерної виставки"
Його кабінет в кінці коридору "Деснянської правди" (такого тільки й могли в кінець оселити, подалі від начальства) був осередком вільнодумства і якоїсь відмінної від усіх навколо поведінки. Хіба що тільки Ярослав Бугаєвич з ним дружив...
Микола Онисимович Небилиця (1945 - 2000) був незвичним художником, а Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Русових, що підготувала покажчик пам'ятних дат, ще зве його й поетом, але в такому званні я його не знав. А ось як художник він був не такий, як усі.
Він (з того, що мені відомо) не малював натюрмортів і пейзажів. Він у своєму стилі малював саркастичний погляд на життя. Скажімо, за пошуком дядька Гугла можете знайти його роботу "Синок приїхав" - товстий, вигодований синок приїхав до бідної мами-селянки, в якої порося і хазяйство... Для нього ж, для синка. Або робота, де кума миється (в селі, над тазиком), а тут кум прийшов... Щоб розуміти іронію цієї роботи треба знати, що в селі часто кумом ставав колишній коханець чи просто колись закоханий... Пригадую, як якось ми з Олександром Мисюрою агітували за Українську Народну партію на мньовських хуторах і я постукав в одну хату, то з яким радісним вигуком "Куме!" вибігла хазяйка і яким було її розчарування, коли мене побачила Свій стиль він назвав гоп- арт...
Проте в Чернігові, на батьківщині, Микола Небилиця опинився не зі своєї волі - він був учасником так званої бульдозерної виставки у Москві 1974 року, яку російська влада розігнала бульдозерами. Тут, на периферії, КГБ було легше за ним слідкувати і Небилиця став художником "Деснянської правди". Уявляєте, була така колись посада в редакції?...
Лоб, що світився, пишні вуса, некваплива, зважувана мова, іронічний прищур очей і чогось мені ввижається люлька - таким запам'ятався мені Микола Небилиця, на якого я дивився знизу вгору, хоча зростом ми були однакові. Я тоді не знав про "бульдозерну виставку", бо не входив до кола його знайомців, а то б розпитав...
За часів Незалежности він співпрацював з художньою виставкою у Нью- Орлеані і про долю його картин не знаю. Здається, чи то донька, чи то дружина вивезли за кордон. А шкода...
Василь ЧЕПУРНИЙ
Микола Онисимович Небилиця (1945 - 2000) був незвичним художником, а Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Русових, що підготувала покажчик пам'ятних дат, ще зве його й поетом, але в такому званні я його не знав. А ось як художник він був не такий, як усі.
Він (з того, що мені відомо) не малював натюрмортів і пейзажів. Він у своєму стилі малював саркастичний погляд на життя. Скажімо, за пошуком дядька Гугла можете знайти його роботу "Синок приїхав" - товстий, вигодований синок приїхав до бідної мами-селянки, в якої порося і хазяйство... Для нього ж, для синка. Або робота, де кума миється (в селі, над тазиком), а тут кум прийшов... Щоб розуміти іронію цієї роботи треба знати, що в селі часто кумом ставав колишній коханець чи просто колись закоханий... Пригадую, як якось ми з Олександром Мисюрою агітували за Українську Народну партію на мньовських хуторах і я постукав в одну хату, то з яким радісним вигуком "Куме!" вибігла хазяйка і яким було її розчарування, коли мене побачила Свій стиль він назвав гоп- арт...
Проте в Чернігові, на батьківщині, Микола Небилиця опинився не зі своєї волі - він був учасником так званої бульдозерної виставки у Москві 1974 року, яку російська влада розігнала бульдозерами. Тут, на периферії, КГБ було легше за ним слідкувати і Небилиця став художником "Деснянської правди". Уявляєте, була така колись посада в редакції?...
Лоб, що світився, пишні вуса, некваплива, зважувана мова, іронічний прищур очей і чогось мені ввижається люлька - таким запам'ятався мені Микола Небилиця, на якого я дивився знизу вгору, хоча зростом ми були однакові. Я тоді не знав про "бульдозерну виставку", бо не входив до кола його знайомців, а то б розпитав...
За часів Незалежности він співпрацював з художньою виставкою у Нью- Орлеані і про долю його картин не знаю. Здається, чи то донька, чи то дружина вивезли за кордон. А шкода...
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |