Садиба Костомарова відродиться?

Група народних депутатів на чолі з заступником Голови Верховної Ради Миколою Томенком виступила з ініціативою відродити у селі Дідівці на Прилуччині музей-садибу Миколи Костомарова без залучення бюджетних коштів. Поки що до цієї групи депутатів-меценатів входять такі відомі на Чернігівщині люди, як Валерій Дубіль, Олег Ляшко та Іван Куровський. За словами Миколи Томенка, "ми б хотіли аби меценатство на Україні почало більш широко розвиватись. Тому запрошуємо до співпраці всіх небайдужих до культурної спадщини людей, не зважаючи на політичні кольори та уподобання". Та поки що підбір йде чітко за партійною ознакою...

"Переконані - Микола Костомаров повернеться в Україну, як повертається до нас дух та філософія українства, так блискуче виписаних істориком у його "Книзі буття українського народу", - наголосив М.Томенко.

Микола Костомаров -- видатний український історик російського походження, що разом із Т,Шевченком брав участь у створенні Кирило-мефодіївського Братства, автор (чи співатор?) "Книг буття українського народу", досліджував нашу старовину. У Дідівцях прожив біля 10 років.

М. І. Костомаров сприйняв смерть Т. Г. Шевченка як смерть близької людини і велику всенародну втрату. За свідченням сучасників М. І. Костомарова, він у день похорону Т. Г. Шевченка «виглядав невимовно жалібним, сиротливим і не міг закінчити свою схвильовану промову на могилі Тараса Григоровича». Ось воно, стисле, але надзвичайної глибини і проникливості, «Слово над труною Т. Г. Шевченка» М. І. Костомарова, яке вперше було надруковане в березні 1861 року в журналі «Основа»:
«Смертний одр померлого поета не обступали ні рідні, ні дружина, ані діти. Одинокою була його смерть, що нагадувала українську пісню:
Ой загинула козацька головонька
Без роду-родини,
Без вірної дружини".

...Будинок М.Костомарова дуже зруйнований, його відродження буле великою справою для української національної самосвідомості.