Розповіді про доброту...

Іду вранці додому. На під'їзді оголошення: "Дорогі сусіди! Сьогодні приблизно о 9.20 біля вхідних дверей були загублені 120 грн. Якщо хто знайшов, занесіть, будь-ласка, до кв.76 Антоніні Петрівні". Я беру 120 грн., піднімаюся, дзвоню. Відкриває бабуся у фартуху. Тільки побачила мене з грошима, відразу обніматися і в сльози щастя. І розповіла: "Пішла за борошном, повернувшись, виймала ключі біля під'їзду - гроші, напевно, і випали". АЛЕ! Гроші брати відмовилася навідріз! Виявилося, за пару годин я вже шостий (!!!) "знайшов" бабусині гроші!

Працюю в кафе швидкого харчування. Сьогодні вранці чоловік підійшов до каси і сказав: "За мною стоїть дівчина, я її не знаю. Але я хотів би заплатити за її каву. Передайте їй "Доброго дня". Ця дівчина сильно здивувалася спершу... а потім зробила те ж саме для наступної за нею в черзі людини. І так 5 разів поспіль!

Я тяжко хворіла на ангіну. Вдома була одна, не могла навіть встати з ліжка і плакала від безпорадності. Моя собака сиділа поруч з ліжком і дивилася на мене з занепокоєнням. Потім пішла і повернулася з величезною кісткою: вона, мабуть, у неї була прихована на чорний день. Поклала кістку на подушку і підштовхнула носом до мого обличчя - "погризи!".

Якось побачив на вулиці бабусю, продавала всього одну єдину кімнатну квітку фіалку. Стало її шкода, заплатив раз в 10 дорожче, ніж вона просила. Вона зі сльозами: "побігла я в магазин куплю дідові ковбасу". Приніс квітку додому, на наступний ранок вона розцвіла.

Давно не було такої грози, як сьогодні. На роботі сказали, що хтось треться біля моєї машини. Я кинувся на вулицю. Все було як і раніше, крім люка в даху машини: хтось засунув його щільніше, щоб машина не постраждала в негоду.

Будьмо добрішими. Давайте робити один одному маленькі приємності. Від цього не тільки наші душі, але і весь світ стане світлішим і добрішим.

Валентина КОВАЛЕНКО